30 Вересня 2024

VI Міжнародна науково-технічна конференція “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику” відбулася у Києві

26-27 вересня 2024 року у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася VI Міжнародна науково-технічна конференція “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику”, організована Українським ядерним товариством, Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України та Радою молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України.

Кілька років поспіль конференція проходить в непростих умовах, спричинених воєнними діями в Україні, та попри це залишається одним із небагатьох офлайн заходів, що викликає інтерес та збирає численну кількість провідних фахівців, учених і представників атомної та суміжних галузей. Цього року реєстрацію пройшли понад 200 учасників, а безпосередньо долучилися до проведення заходу близько сотні фахівців.

Конференція отримала потужну підтримку і від партнерів та спонсорів заходу: АТ “НАЕК “Енергоатом”, Energy Safety Group, Фенікс Контакт Україна (Phoenix Contact Ukraine), НВП “Атомкомплексприлад”, СНВО “Імпульс”, Witkowitz Atomica та Synergoatom, Українське товариство оптики та фотоніки.

В рамках конференції були представлені доповіді, що охоплюють різноманітні аспекти ядерної енергетики та пов’язаних з нею технологій. Пленарне засідання відкрили президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, перший заступник Міністра енергетики України Юрій Шейко, академік НАН України, директор ІПБ АЕС НАН України Анатолій Носовський, а також один із засновників конференції начальник зміни блоку Хмельницької АЕС Олександр Хомич, які підкреслили важливість інновацій в атомній енергетиці для забезпечення енергетичної безпеки України.

Член-кореспондент НАН України, представник Інституту проблем безпеки АЕС Володимир Борисенко розповів про сучасний стан ядерної енергетики та її перспективи. Геннадій Самосєй, заступник головного інженера Хмельницька АЕС, представив доповідь щодо будівництва нових енергоблоків на ХАЕС за технологією АР1000, акцентуючи увагу на важливості будівництва нових енергоблоків в Україні.

Серед інших важливих тем були наукові дослідження в області синтезу нових матеріалів для ядерних реакторів, удосконалення методик зонування територій навколо АЕС, можливостей розгортання малих модульних реакторів, атомної і водневої когенерації в Україні як важливих кроків у розвитку ядерної енергетики. Інші виступи охоплювали теми матеріалознавства та впровадження сучасних інформаційних систем для управління експлуатацією і ремонтом енергоблоків, радіаційного моніторингу. Особливу увагу було приділено питанням безпеки, зокрема аналізу імовірнісної безпеки та обґрунтуванню продовження строку експлуатації діючих енергоблоків АЕС.

Другий день конференції проходив у форматі двох секційних панелей, під час яких фахівці представили власні напрацювання у сфері безпеки АЕС, новітніх матеріалів і технологій, поводження з відпрацьованим ядерним паливом, кібербезпеки, підготовки кадрів для галузі та ін. Традиційно під час конференції відбулася експертна дискусія, присвячена функціонуванню та розвитку атомної енергетики в умовах викликів, пов’язаних з російською агресією.

Серед доповідачів конференції були представники АТ “НАЕК “Енергоатом”, зокрема Хмельницької АЕС та ВП Атомпроектінжиніринг, НЕК “Укренерго”, ДНТЦ ЯРБ; багатьох науково-дослідних інститутів НАН України: Інститут проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Національний науковий центр “Харківський фізико-технічний інститут”, НТК “Ядерний паливний цикл” ННЦ ХФТІ, Інституту ядерних досліджень, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України, Інституту кібернетики ім В.М Глушкова, Інституту газу, Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, Інституту синтиляційних матеріалів та інших; закладів вищої освіти КПІ ім. Ігоря Сікорського та Одеської політехніки Кафедра АЕС ОНПУ, а також компаній, підприємств й організацій, які співпрацюють з підприємствами атомної галузі: ДП УДВП ІЗОТОП, ES Group, Атомкомплексприлад, СНВО “Імпульс”, АТ “КІЕП”, ПАТ “Укргідропроект”, Національної академії внутрішніх справ та Національного комітету СІГРЕ, інших.

Учасники конференції “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику” відзначають, що проведення цього заходу відкриває широкі можливості для обміну досвідом і знаннями, представлення фахівцями та науковцями своїх розробок та напрацювань, а також є ще однією можливістю для налагодження міжгалузевої співпраці та комунікації задля розбудови ядерної галузі України.

Враховуючи, що функціонування та розвиток атомної енергетики є важливою складовою національної безпеки України, особливо в умовах воєнного стану, запорукою енергетичної незалежності, розвитку економіки та пом’якшення наслідків змін клімату, було складено Рішення конференції.

РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ

rishennya_vi_mizhnarodnoї_konferencziї_perspektivi_vprovadzhennya_innovaczij_u_ae-1 Скачать

ЗБІРНИК ТЕЗ КОНФЕРЕНЦІЇ (PDF ФОРМАТ)

Онлайн версію збірника можна переглянути за посиланням https://bit.ly/4egcvk0

ПРЕЗЕНТАЦІЇ УЧАСНИКІВ:

Трофименко Олександр, інженер-технолог ПрАТ «СНВО «Імпульс».

Досвід впровадження систем внутрішньореакторного контролю нового покоління СВРК-М2 на базі НРК “ImCore”

Сергій Копил, начальник відділу розробки проектів малих модульних реакторів, філія «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом».

Можливості розгортання ММР в Україні

Журенко Віталій, к.ф.-м.н., старший науковий співробітник ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» НАН України.

EU-UA Nuclear Research and Education Capacity Building

Шахов Євген, провідний фахівець відділу оцінки ядерної та радіаційної безпеки АТ «КІЕП».

Розробка мульти-енергоблокового імовірнісного аналізу безпеки на прикладі майданчика Хмельницької АЕС

Кравченко Володимир, д.т.н., проф., завідувач кафедри атомних електростанцій НУ «Одеська політехніка».

Визначення максимальної можливості блока АЕС з ВВЕР-1000 для теплопостачання

Корольчук Василь, інженер ТОВ «Енергобезпека груп», студент НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського».

Атомна воднева когенерація на АЕСУкраїни в рамках проєкту Євроатом NPHYCO

Казимиров Олександр, проф., генеральний директор ТОВ «НВП «АтомКомплексПрилад».

Спектрометричні прилади НВП «АКП» у контролі ядерної та радіаційної безпеки

Семиноженко Володимир, академік НАН України, д.ф.-м.н., проф., голова Північно-Східного наукового центру НАН України і Міністерства освіти і науки України, генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» НАН України.

Наукові дослідження синтезу титанату диспрозію для ПЕЛ ПС СУЗ реактора ВВЕР-1000

Запайщиков Костянтин, радник НЕК «Укренерго».

Роль стійкості в процесі забезпечення енергетичної безпеки

Косінський Олександр, начальник проектно-технічного управління філії «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом».

Нові енергоблоки за технологією АР1000

Вишемірський Максим, PhD, начальник лабораторії протиаварійної документації Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки.

Аналіз процесів у РУ та БВ ВВЕР-1000 під час повного знеструмлення після довготривалого зупину енергоблока

Ванжа Станіслав, молодший науковий співробітник ННЦ «Харківський фізико – технічний інститут» НАН України.

Визначення ізотопного складу і масової частки Бора в нержавіючої сталі методом мас-спектрометрії

Філіпчук Олег, курсант Навчально-наукового інституту №1 Національної академії внутрішніх справ. Розробка та впровадження систем моніторингу радіаційної безпеки при ліквідації наслідків ракетних обстрілів

Середа Сергій, провідний інженер Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.

Інноваційний фібробетон з покращеними захисними властивостями від радіоактивного випромінювання для атомної енергетики

Ількович Віктор, к.т.н., старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України.

Розрахунок флюенсу нейтронів на корпус ВВЕР-1000 за допомогою системи кодів Serpent 2 і MCPV, створених на основі методу Монте-Карло

Проскурін Олександр, провідний інженер Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.

Роботизована радіаційна розвідка в зоні відчуження Чорнобильської АЕС

Сергій Ковальчук, PhD, головний інженер Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Інститут сцинтиляційних матеріалів. Сучасні сенсори радіації для систем радіаційного моніторингу

Махненко Олег, д.т.н., завідувач відділу Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.

Прогнозування надійності та ресурсу зварних елементів поглинаючих стрижнів СУЗ ВВЕР-1000

Бортнік Михайло, Інженер філії «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом».

Розгортання технології АЕС з реакторами AP1000 в Україні

Ярошенко Костянтин, к.т.н, старший науковий співробітник, ДУ «Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України», Інституту геологічних наук НАН України.

Бентонітові глини та цеоліти як сорбенти для дезактивації трапних вод АЕС

Скульський Валентин, д.т.н., с.н.с., завідувач відділом Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України.

Особливості опору уповільненому руйнуванню зварних з’єднанаь сталей 10ГН2МФА і X10CrMoVNb9-1

Новгородцев Володимир, провідний інженер Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України.

Ефективні сцинтиляційні детектори нейтронів для систем радіаційного мониторінгу

Шаванова Катерина, к.б.н., дослідниця Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.

Взаємодія науковців та журналістів для протидії дезінформації у сфері ядерної та радіаційної безпеки

Бутелько Владислава, фахівець відділу зв’язків з громадськістю Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки.

Поєднання традиційних та сучасних підходів залучення громадськості під час впровадження новітніх технологій в ядерній енергетиці

Куліч Єлизавета, к.ф.-м.н., інженерка, викладачка НтуУ «кпі імені Ігоря Сікорського».

Професійні перспективи в атомній галузі… погляд зі сторони

Ворона Григорій, аспірант Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України.