Рішення VІ Міжнародної конференції “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику”
РІШЕННЯ VІ МІЖНАРОДНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ У АТОМНУ ЕНЕРГЕТИКУ»
Київ, 26-27 вересня 2024 року
Конференцію організовано Українським ядерним товариством, Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України, Радою молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України, за сприяння АТ «НАЕК «Енергоатом та за підтримки провідних українських та зарубіжних компаній і організацій, що співпрацюють із підприємствами української ядерної галузі.
Метою конференції стало фахове обговорення науково-технічних проблем функціонування атомної енергетики, впровадження новітніх розробок та перспектив розвитку енергетики України в умовах російської воєнної агресії.
У роботі конференції взяли участь понад сто провідних спеціалістів атомної галузі, науковці, виробничники, освітяни, аспіранти й студенти .
Доповідачами конференції були представники АТ «НАЕК «Енергоатом», зокрема філій «ВП «Хмельницька АЕС» та «ВП «Атомпроектінжиніринг», НЕК «Укренерго», ДП «ДНТЦ ЯРБ», а також науково-дослідних інститутів НАН України: Інституту проблем безпеки атомних електростанцій, Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту ядерних досліджень, Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інституту газу, Інституту проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, Інституту сцинтиляційних матеріалів та інших; закладів вищої освіти НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського» та НУ «Одеська політехніка», а також компаній, підприємств й організацій, які співпрацюють з підприємствами атомної галузі: ДП «УДВП ІЗОТОП», ES Group, НВП «Атомкомплексприлад», СНВО «Імпульс», АТ «КІЕП», ПАТ «Укргідропроект», Національної академії внутрішніх справ, Національного комітету СІГРЕ та ін.
Учасники Конференції обговорили дослідження в галузі створення нових матеріалів для ядерних реакторів, будівництва нових ядерних енергоблоків АЕС, можливості розгортання малих модульних реакторів, атомної і водневої когенерації в Україні як важливого кроку в розвитку ядерної енергетики. Інші виступи охоплювали проблеми матеріалознавства та впровадження сучасних інформаційних систем для управління експлуатацією і ремонтом енергоблоків, радіаційного моніторингу тощо. Особливу увагу було приділено питанням безпеки, зокрема імовірнісному аналізу безпеки та обґрунтуванню продовження строку експлуатації діючих енергоблоків АЕС.
Фахівці також представили власні напрацювання у сфері безпеки АЕС, новітніх матеріалів і технологій, поводження з відпрацьованим ядерним паливом, кібербезпеки, підготовки кадрів для галузі та ін. Традиційно під час конференції відбулася експертна дискусія, присвячена функціонуванню та розвитку атомної енергетики в умовах викликів, пов’язаних з російською агресією.
Воєнний стан в Україні суттєво впливає на спроможність державних наукових установ проводити роботи з науково-технічного супроводу безпечної експлуатації ядерних установок та інших об’єктів ядерно-енергетичної галузі України. Всі наукові й освітні установи в тій чи іншій мірі постраждали від війни, але попри воєнний стан всі установи продовжують виконання своїх функцій та надають науково-технічну підтримку для ядерної галузі України.
Враховуючи, що функціонування та розвиток атомної енергетики є важливою складовою національної безпеки України, особливо в умовах воєнного стану, запорукою енергетичної незалежності, розвитку економіки та пом’якшення наслідків змін клімату, учасники Конференції ВИРІШИЛИ:
1. Визнати, що в умовах воєнного стану атомна енергетика залишилася єдиним надійним джерелом електргогенерації, а її розвиток є неодмінним пріоритетним завданням для України.
2. Згідно з оновленою енергетичною стратегією України, пропонувати АТ «НАЕК «Енергоатом» продовжити наукові, підготовчі та проектні роботи щодо будівництва нових енергоблоків АЕС з реакторами AP1000 та малими модульними реакторами, а також наукові дослідження з розробки українського енергоблоку за сучасними технологіями з високим ступенем локалізації виробництва та залученням українських підприємств та наукових установ.
3. Враховуючи шкоду, яка нанесена українським науково-дослідним установам та університетам що надають науково-технічну підтримку ядерній галузі під час війни, суттєве зменшення чисельності наукового та викладацького персоналу, які працюють у напрямках пов’язаних з розвитком атомної енергетики та атомно-промислового комплексу, пропонувати Міністерству освіти і науки України звернутися до міжнародних благодійних організацій щодо надання фінансової та матеріально-технічної допомоги на відновлення інфраструктури найбільш постраждалих інституцій.
4. З метою підвищення наукової продуктивності і привабливості наукових та освітніх установ, які надають науково-технічну підтримку ядерній галузі України, та адаптації роботи цих установ до вимог ЄС пропонувати Міністерству освіти і науки України та Національній академії наук України разом з АТ «НАЕК «Енергоатом» розробити стратегічну програму реформування та модернізації існуючих структур та моделей управління науковими і освітніми структурами в ядерній галузі України.
5. Міністерству освіти і науки України сприяти підвищенню якості підготовки кадрів технічних спеціальностей у закладах вищої освіти шляхом покращення матеріально-технічного забезпечення та впровадження механізмів дуальної освіти.
6. Вважати актуальним й пріоритетним завданням діяльність НТК «Інститут монокристалів» НАНУ та ННЦ ХФТІ НАНУ щодо розробки технологій виготовлення ПЕЛів та ПС СУЗ для використання в різних типах реакторів.
7. Продовжити об’єктивне інформування населення про економічні, екологічні та соціальні переваги атомної енергетики та її стратегічну роль в забезпеченні енергонезалежності та сталого розвитку України.
8. Направити це Рішення до Верховної Ради України, Офісу Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства енергетики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки України, Державної інспекції ядерного регулювання України, Національної академії наук України і засобам масової інформації та рекомендувати врахувати його при прийнятті рішень з розробці стратегічних документів щодо розвитку енергетики, науки та технологій.
Учасники Конференції висловили подяку організаторам за проведення заходу на високому науково-технічному рівні, оскільки такі зустрічі відкривають широкі перспективи для обміну досвідом і знаннями, для представлення фахівцями та науковцями своїх розробок і напрацювань, а також є унікальною можливістю для налагодження міжгалузевої співпраці та комунікації задля розбудови ядерної галузі України.
Рішення прийнято за результатами пленарного засідання Конференції 26 вересня 2024 року.
Голова програмно-організаційного комітету Володимир ХОЛОША
