Інновації, безпека та розвиток: підсумки міжнародної конференції NUCNEXT-2025
25–26 вересня у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася VII Міжнародна науково-технічна конференція NUCNEXT-2025: «Перспективи впровадження інновацій в атомну енергетику», організована Українським ядерним товариством спільно з АТ «НАЕК «Енергоатом», Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України, Радою молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України.
Протягом двох днів понад 200 учасників – представники міністерств, народні депутати, науковці, фахівці Енергоатома, експерти міжнародних організацій та молоді спеціалісти – обговорювали ключові виклики і перспективи розвитку ядерної енергетики.
Під час відкриття конференції від імені Міністерства енергетики України з вітальним словом виступив Ігор Іванов, директор департаменту ядерної енергетики та атомної промисловості міністерства, якій відзначив стратегічне значення ядерної галузі для енергетичної безпеки України. Було відзначено, що державна підтримка необхідна для впровадження інновацій, забезпечення сталого розвитку галузі та збереження її кадрового потенціалу.
Олександр Копиленко, академік НАН України, народний депутат України, голова Національної комісії з радіаційного захисту населення України, наголосив на важливості законодавчої підтримки ядерного сектору, зокрема інституційних змін, стимулювання інвестицій та впровадження нових технологій.
Павло Ковтонюк, тимчасово виконуючий голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом», у своєму виступі наголосив на ключовій ролі Енергоатома у забезпеченні енергетичної стабільності держави, особливо в умовах військових викликів. Він окреслив пріоритети підприємства, зокрема підвищення надійності енергоблоків, розвиток інноваційних технологій, міжнародну кооперацію та безпеку ядерних об’єктів.
До учасників звернулися також Володимир Холоша, президент УкрЯТ, та Анатолій Носовський, віцепрезидент УкрЯТ з науково-технічного розвитку, директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша відзначив, що навіть в умовах війни надзвичайно важливо продовжувати проведення науково-технічних конференцій, адже вони сприяють розвитку атомної енергетики. Він підкреслив роль ядерної генерації як основи енергетичної системи України та наголосив на необхідності будівництва нових потужностей і впровадження інновацій у сфері безпеки.
Академік НАН України Анатолій Носовський наголосив на необхідності науково-технічного співробітництва та посилення ролі досліджень у післявоєнній відбудові енергетики.
Пленарне засідання конференції об’єднало виступи представників Енергоатома, наукових установ, організацій та провідних підприємств галузі. Учасники обговорили стратегію розвитку енергетики України, будівництво нових енергоблоків, світові тенденції в атомній енергетиці та прогнозні умови впровадження малих модульних реакторів. Значну увагу було приділено викликам воєнного часу – від нових вимог до безпеки та правових аспектів впливу війни на роботу атомних електростанцій до проблеми окупації Запорізької АЕС. Також презентовано ініціативи з розвитку інновацій, міжнародної співпраці та створення національної платформи для майбутнього розвитку атомної енергетики України.
Конференція також включала сім тематичних секцій, які охопили весь спектр сучасних проблем і викликів атомної енергетики.
Секція щодо продовження строків експлуатації та будівництва нових енергоблоків АЕС та секція щодо розрахункових інновацій для підвищення безпеки та ефективності АЕС, модератор Олександр Мазурок (ТОВ «Енергобезпека Груп»). Обговорювались питання довгострокової експлуатації енергоблоків, модернізації систем безпеки, стійкості АЕС до зовнішніх впливів та досвід інтеграції України у європейські практики, а також новітні методи чисельного моделювання для оцінки безпеки, впровадження digital twins та симуляцій для оптимізації роботи реакторів та ін.
Тенденції у розвитку реакторних технологій та інноваційні рішення, модератор – Валерій Зуйок (ННЦ «ХФТІ»). Доповіді охопили сучасні підходи до впровадження малих модульних реакторів, використання новітніх матеріалів та цифрових технологій для підвищення безпеки та надійності АЕС.
Нові матеріали та технології для безпечної та ефективної атомної енергетики, модератор – Віталій Хоменко (ПАЕС, УкрЯТ). Доповідачі представили інноваційні рішення у сфері зварювальних технологій, нейтронного захисту, діагностики обладнання й використання нових матеріалів для підвищення стійкості АЕС.
Розробки у сфері підвищення безпеки та фізичного захисту АЕС в умовах війни, модераторка Катерина Пілюгіна (ENEN). Секція була присвячена оцінці стійкості систем фізичного захисту, викликам воєнного часу, міжнародному досвіду WINS та взаємодії з правоохоронними органами.
Інновації у сфері поводження з відпрацьованим паливом, РАВ та радіоекології, модератор Володимир Холоша (президент УкрЯТ). Учасники розглядали нові підходи до радіаційного моніторингу, екологічні проєкти в зоні ЧАЕС, цифровізацію процесів поводження з відходами та розробку нових радіаційно-захисних матеріалів.
Інновації та комунікація в атомній енергетиці, модераторка: Христина Лилак (УкрЯТ). Учасники дискутували про впровадження інновацій у комунікаціях, роль медіа та освітніх платформ, протидію дезінформації, а також синергію між наукою, промисловістю та громадськістю.
Окрему увагу було приділено секційній панелі консорціуму NURECAB, учасниками якого є Українське ядерне товариство, АТ «НАЕК «Енергоатом», а також провідні наукові установи галузі та заклади вищої освіти ядерного спрямування. Модератор – Сергій Пугач (ННЦ «ХФТІ»). Учасники обговорювали результати аналізу прогалин у ядерній освіті, посилення освітніх програм у провідних університетах та інтеграцію українських дослідників до європейської ядерної спільноти.
Важливу роль у проведенні конференції відіграли партнери та спонсори заходу.
Генеральним партнером виступило АТ «НАЕК «Енергоатом», яке традиційно підтримує розвиток фахових дискусій у сфері ядерної енергетики.
Інформаційним партнером стала Європейська мережа з ядерної освіти (ENEN), що сприяє інтеграції української наукової та освітньої спільноти до європейського простору.
Спонсорську підтримку надали провідні компанії та організації галузі: Energy Safety Group, IPP-Centre, НВП «Атомкомплексприлад», ДНТЦ ЯРБ, Phoenix Contact Ukraine, Witkowiz Atomica, CestaSynergoatom та Triumph. Участь партнерів підтвердила важливість консолідації зусиль бізнесу, науки та держави задля розвитку інновацій та безпеки в атомній енергетиці.
Співорганізатори заходу: Рада молодих вчених при Відділенні ядерної фізики та енергетики НАН України, Рада молодих вчених Інституту ядерних досліджень НАН України, Інститут газу НАН України.
Конференція NUCNEXT-2025 підтвердила високий науковий та інженерний потенціал України у сфері атомної енергетики, здатність реагувати на сучасні виклики та інтегруватися у міжнародну ядерну спільноту. Обговорення на секціях дало імпульс для розвитку інновацій, нових освітніх проєктів, зміцнення безпеки АЕС та посилення міжнародної співпраці.
За підсумками конференції прийнято ключове Рішення, спрямоване на забезпечення енергетичної безпеки та відбудову економіки України.
МАТЕРІАЛИ КОНФЕРЕНЦІЇ (ОНЛАЙН ВЕРСІЯ)
