Ядерна захищеність в умовах війни: тематична панель WINS на NUCNEXT 2026

Одним із важливих напрямів першого дня конференції NUCNEXT 2026 стала тематична панель, організована за участю Всесвітнього інституту ядерної безпеки (World Institute for Nuclear Security (WINS). Її учасники зосередилися на актуальних викликах у сфері ядерної та фізичної безпеки і захищеності, які постали перед Україною в умовах повномасштабної війни, а також на необхідності адаптації нормативної бази, систем реагування та практик фізичного захисту до нових ризиків.

Модератором панелі виступив Ларс ван Дассен (Lars van Dassen), виконавчий директор WINS. Серед ключових доповідачів – Олег Коріков, голова Державна інспекція ядерного регулювання України – Держатомрегулювання.

Відкриваючи панель, Ларс ван Дассен зазначив, що події в Україні сьогодні спонукають міжнародну спільноту суттєво переглядати та змінювати підходи до забезпечення ядерної захищеності. За його словами, одним із ключових змін є те, що низка питань, які раніше розглядалися виключно у контексті ядерної безпеки, нині переходять у площину ядерної захищеності. Водночас питання ядерної безпеки та фізичного захисту ядерних об’єктів дедалі більше набувають значення у контексті національної безпеки.

Ще одним важливим аспектом сучасних викликів Ларс ван Дассен назвав зміну характеру загроз: якщо раніше основна увага приділялася загрозам з боку терористичних груп, то сьогодні дедалі більше йдеться про загрози, пов’язані з діями держав. У цьому контексті він згадав російську агресію проти України, захоплення росією цивільних ядерних об’єктів та використання їх як інструменту терору й маніпуляцій, а також наголосив на ризику поширення подібних викликів на інші країни.

Голова Держатомрегулювання України Олег Коріков у своїй доповіді детально висвітлив реальні ризики для ядерної захищеності України, спричинені агресією та втратою контролю над частиною стратегічних об’єктів. У доповіді було акцентовано увагу на сучасних технологіях моніторингу та превентивних заходах для попередження незаконного обігу радіоактивних матеріалів. Окрему увагу аудиторії привернув розгляд Постанови Кабінету Міністрів України № 553, яка встановлює чіткий алгоритм міжвідомчої взаємодії державних органів, ДСНС, Національної поліції, СБУ та інших суб’єктів на випадок виявлення підозрюваних радіоактивних об’єктів чи матеріалів.

Питання адаптації законодавства у сфері фізичного захисту до умов воєнного стану та окупації були розглянуті у доповіді представниці Інституту ядерних досліджень НАН України Альони Самсоненко, зокрема було проаналізовано прогалини чинної нормативної бази щодо поводження з радіоактивними відходами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання під час воєнних дій. Окремо у доповіді розглядалися важливі питання відновлення контролю після деокупації: проведення радіаційного обстеження територій, оцінка ризиків розпорошення радіоактивних матеріалів та розроблення чітких алгоритмів повернення до безпечного режиму роботи.

Важливою складовою панелі стали доповіді фахівців-практиків, які розширили розуміння внутрішньої стійкості галузі та безпеки персоналу. Участь у тематичній панелі взяла представниця підрозділу фізичного захисту АТ «НАЕК «Енергоатом» Ірина Діденко, яка зосередилася на психофізіологічних аспектах ядерної безпеки. Доповідачка презентувала міжнародну модель типології інсайдерів та практичні результати впровадження інструментів психологічної оцінки і досліджень на українських АЕС для раннього виявлення ризиків, стресу, точок компрометації та превентивного блокування загроз.

Ірина Чередніченко, керівниця ГО «Eco Generation» представила доповідь «Управління інформацією в кризових ситуаціях в культурі захищеності», де розкрила еволюцію підходів до безпеки від Чорнобиля до сучасних гібридних воєн та акцентувала увагу на важливості вертикальних і горизонтальних комунікацій у ядерній галузі.

Таким чином, панель WINS охопила широкий спектр питань – від запобігання незаконному обігу радіоактивних матеріалів та удосконалення міжвідомчого реагування до законодавчого забезпечення фізичного захисту ядерних і радіаційних об’єктів в умовах війни. Дискусія продемонструвала, що сучасна ядерна захищеність потребує не лише технологічних рішень, а й постійного розвитку нормативної бази, міжвідомчої взаємодії, кризових процедур та міжнародного співробітництва.