У Києві відбувся масштабний круглий стіл до 40-річчя Чорнобильської трагедії: від уроків минулого до захисту АЕС в умовах війни

21 квітня 2026 року в Києві на базі НАЕК «Енергоатом» відбувся круглий стіл на тему «40-річчя Чорнобильської трагедії: уроки минулого та виклики ядерної безпеки сьогодення». Захід, організований спільно з Українським ядерним товариством, Національною академією наук України та Українською Радою Миру, об’єднав у гібридному форматі понад 50 провідних науковців, державних діячів та міжнародних експертів.

Головною метою зустрічі стало вшанування пам’яті жертв катастрофи 1986 року та фахове обговорення критичних загроз для ядерної безпеки, спричинених війною росії проти України, атаками на енергетичну інфраструктуру та триваючою окупацією Запорізької АЕС.

Відкриваючи засідання, т.в.о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Павло Ковтонюк, віцепрезидент НАН України Олег Рафальський та голова Української Ради Миру Михайло Згуровський наголосили на необхідності негайного переосмислення міжнародних безпекових механізмів. Було зазначено, що сьогодні світ зіткнувся з безпрецедентним викликом — перебуванням діючої ядерної інфраструктури в зоні активних воєнних дій. Найбільшою глобальною загрозою визнано ситуацію на окупованій ЗАЕС, яку загарбники перетворили на інструмент ядерного шантажу.

Павло Ковтонюк у своїй доповіді детально зупинився на еволюції стандартів безпеки українських АЕС. Він підкреслив, що за сорок років галузь пройшла через глибоку модернізацію, впровадження систем пасивного захисту та посилення культури безпеки. В умовах війни українські станції змушені демонструвати виняткову стійкість до прямих воєнних ризиків та кібератак, фактично перетворюючись на «фортеці» енергетичної незалежності держави.

Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша присвятив свій виступ комплексному аналізу двох найбільших аварій в історії — на ЧАЕС та «Фукусіма-Даїчі». Він акцентував увагу на переході від національних систем реагування до глобальної відповідальності та зазначив, що сучасні реалії вимагають оновлення міжнародного права для гарантування недоторканності АЕС під час збройних конфліктів.

Продовжив тему історичного огляду та майбутнього Чорнобильської зони академік НАН України, директор Інституту проблем безпеки АЕС Анатолій Носовський. Він представив аналіз заходів із подолання наслідків катастрофи — від спорудження об’єкта «Укриття» до Нового безпечного конфайнмента (НБК) . Академік наголосив, що російська агресія та пошкодження НБК бойовим дроном відклали плани з вилучення ядерних матеріалів на невизначений термін. Пан Носовський запропонував розвивати 10-кілометрову зону як промислово-науковий ядерний хаб, одночасно відновлюючи місцеве самоврядування та розвиваючи науково-освітній туризм .

У межах експертних панелей колишні міністри екології Юрій Костенко і Василь Шевчук, а також представники академічних інститутів проаналізували ризики ерозії режимів нерозповсюдження ядерної зброї в умовах геополітичної турбулентності. Спеціальний гість із Японії поділився унікальним досвідом подолання наслідків аварії на Фукусімі для посилення міжнародної координації.

Особливою частиною заходу стала урочиста церемонія відзначення тих, хто присвятив життя гарантуванню ядерної безпеки. Під час круглого столу відбулося нагородження ліквідаторів — працівників НАЕК «Енергоатом» та членів ГО «Українське ядерне товариство» пам’ятними відзнаками від ГО «УкрЯТ» та АТ «НАЕК «Енергоатом». Окрім цього, ювілейними медалями до 40-ї річниці аварії на ЧАЕС від Інституту проблем безпеки АЕС НАН України були нагороджені президент ГО «УкрЯТ» Володимир Холоша та перший віцепрезидент – виконавчий секретар Данило Лавренов. Підсумком круглого столу стало прийняття резолюції з рекомендаціями до органів влади України та міжнародних організацій, зокрема ООН, щодо термінової модернізації систем глобальної ядерної стабільності та посилення контролю за ядерними об’єктами.