У Харкові відбулася ІІІ Міжнародна конференція «Проблеми сучасної ядерної енергетики»
З 15 по 17 квітня 2026 року у Харкові пройшла ІІІ Міжнародна науково-технічна конференція імені В.М. Воєводіна «Проблеми сучасної ядерної енергетики», організована Українським ядерним товариством, ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» та Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна за підтримки АТ “НАЕК “Енергоатом” і Харківської обласної військової адміністрації.
Ця важлива фахова подія відбулася у змішаному форматі та об’єднала науковців, викладачів, представників атомної галузі України й міжнародних партнерів для обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку ядерної сфери. До участі в конференції зареєструвалося понад 170 учасників, з них 60 фахівців взяли участь очно у перший день заходу в місті Харків. Під час конференції прозвучало понад 90 доповідей.
Партнерами заходу стали провідні українські та зарубіжні компанії й організації: Energy Safety Group, ТОВ «Хімлаборреактив», програма NURECAB. Міжнародним інформаційним партнером виступила Асоціація ENEN.
Проведення конференції такого масштабу засвідчило: навіть у надскладних умовах війни українська наука не зупиняється, а продовжує формувати рішення, важливі для енергетичної стійкості держави та майбутнього галузі.
15 квітня конференція розпочалася очно в Харкові з урочистого відкриття, участь у якому взяли начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов, ректорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Кагановська, в.о. генерального директора ННЦ «ХФТІ», академік НАН України Микола Азарєнков, академік НАН України, академік-секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України Ігор Гаркуша, президент ГО «Українське ядерне товариство» Володимир Холоша, перший віцепрезидент і виконавчий секретар Товариства Данило Лавренов, президент Європейського ядерного товариства Dr. Michèle Coeck, а також керівниця програм European Nuclear Education Network (ENEN) Катерина Пілюгіна.
У своїх виступах вони наголосили на особливому значенні науки, професійної кооперації та прикладних рішень саме зараз – у період, коли енергетична безпека є одним із ключових чинників стійкості країни.
Олег Синєгубов у своєму вітальному слові підкреслив, що енергетична безпека сьогодні безпосередньо визначає стійкість держави. Він нагадав, що після системних атак ворога на українську енергосистему у 2022 році країна була змушена не лише переосмислити підходи до захисту критичної інфраструктури, а й швидко впроваджувати конкретні технічні рішення для забезпечення її стабільної роботи. Очільник Харківської ОВА акцентував, що Україна вже формує унікальний досвід енергостійкості, який викликає зацікавлення європейських партнерів, а наукові напрацювання мають не залишатися лише у площині теорії, а працювати вже сьогодні — для стабільного функціонування лікарень, освітніх закладів і всієї критичної інфраструктури.
Тетяна Кагановська, своєю чергою, відзначила символічну й водночас практичну вагу проведення такої конференції саме у Харкові. Вона наголосила, що це є свідченням незламності української науки, яка продовжує розвиватися навіть у надскладних умовах. За її словами, конференція стала майданчиком, де об’єднуються науковці, освітяни та міжнародні партнери задля напрацювання рішень, значущих не лише для України, а й для глобальної безпеки та подальшого розвитку ядерної галузі.
Важливим сигналом міжнародної підтримки стало також вітання президентки Європейського ядерного товариства Michèle Coeck, яка відзначила активну роль Українського ядерного товариства у підтримці професійної спільноти, розвитку міжнародної співпраці та збереженні фахової залученості навіть у складних умовах. Керівниця програм European Nuclear Education Network у своєму вітальному слові підкреслила важливість участі мережі в цьому заході, адже підтримка освіти та науки у сфері ядерної енергетики означає підтримку людей, знань і майбутнього потенціалу сектору. Це особливо важливо для України, де сильні наукові та дослідницькі спільноти є запорукою стійкості, відновлення та довгострокового розвитку.
Програма першого дня охопила низку стратегічно важливих напрямів: матеріали для ядерної енергетики, розвиток ядерно-енергетичного комплексу України, ядерну медицину, підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС, ядерну, радіаційну й екологічну безпеку при поводженні з РАВ та ВЯП, а також питання термоядерного синтезу. Окрему увагу учасники приділили енергостійкості в умовах воєнних викликів, управлінню ресурсом енергоблоків, впровадженню новітніх технологій, розвитку малих модульних реакторів і розширенню напрямів ядерної медицини.
Важливою складовою першого дня стала і міжнародна освітньо-наукова взаємодія, зокрема проведення Інформаційного дня Програми Євратом в Україні. Цей блок був присвячений питанням розвитку ядерної освіти, наукових досліджень і міжнародної співпраці у європейському просторі. Програма охопила виступи представників FuseNet, Joint Research Centre, ННЦ «ХФТІ», European Nuclear Education Network та Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. У центрі уваги були підтримка освіти у сфері термоядерного синтезу, діяльність JRC у напрямах навчання та R&D у межах Євратому, робоча програма Euratom на 2026–2027 роки, а також питання розвитку європейського ядерного кадрового потенціалу та подолання дефіциту фахівців.
Також важливо, що в межах конференції відбувся професійний діалог із колегами з Joint Research Centre, European Nuclear Society та FuseNet Association, які відзначили вагомий внесок української ядерної освіти, науки та молодіжних організацій у спільну європейську мету – зміцнення кадрового потенціалу ядерної галузі. Саме така співпраця сьогодні формує підґрунтя для сильного майбутнього сектору, заснованого на знаннях, партнерстві та довірі.
16 квітня програма проходила в онлайн-форматі й була зосереджена на трьох великих напрямах. Перша половина дня була присвячена матеріалам для ядерної енергетики: йшлося про сплави, цирконієві матеріали, детектори, зварювальні матеріали, паливо, нейтронно-фізичні та теплогідравлічні розрахунки, а також перспективні реакторні концепції, включно з малими модульними реакторами. Паралельно в межах блоку розвитку ядерно-енергетичного комплексу України розглядалися питання ядерної криміналістики, нових матеріалів і порівняльного аналізу типів реакторів.
Учасники також обговорювали роботу систем циркуляційного водопостачання, підходи до знезараження води на ядерних об’єктах, аналіз важких аварій, оптимізацію імовірнісного аналізу безпеки, кіберзахист інформаційних і керуючих систем АЕС, а також уроки аварійної готовності та реагування в умовах війни. Таким чином, другий день зосередився передусім на інженерно-технічних і безпекових аспектах функціонування сучасної атомної енергетики.
17 квітня конференція також відбувалася онлайн і була побудована навколо безпекового та прикладного порядку денного. Ранкова частина охоплювала питання підвищення рівня безпеки та ефективності експлуатації АЕС, зокрема моделювання процесів у ТВЕЛах, контроль водно-хімічного режиму, оцінку надійності персоналу, аналіз характеристик SMR та стійкість елементів фізичного захисту в умовах воєнного стану. Окремий блок був присвячений подовженню терміну експлуатації енергоблоків і управлінню старінням обладнання АЕС.
Програма перейшла до тем ядерної, радіаційної та екологічної безпеки при поводженні з РАВ і ВЯП, де розглядалися технології демонтажу графітової кладки, іммобілізація радіонуклідів, радіаційний моніторинг та приладове забезпечення безпеки. Після цього учасники обговорили проблеми термоядерного синтезу, зокрема програму EUROfusion 2026–2027 та плазмові дослідження, а завершився день секцією про роботу з громадськістю в атомній галузі, що додало програмі важливого комунікаційного та суспільного виміру.
Дякуємо всім спікерам, партнерам, учасникам і гостям за змістовну роботу, фаховий діалог і спільний внесок у розвиток ядерної енергетики України.
Збірник тез конференції можна завантажити ТУТ.
Відеозапис трансляції конференції можна переглянути за посиланнями нижче:
