Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша взяв участь у виїзному засіданні НАН та НАМН України на Чорнобильській АЕС

6 травня 2026 року відбулося спільне виїзне засідання Президії Національної академії наук України та Президії Національної академії медичних наук України, присвячене стратегічним питанням подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та майбутньому розвитку зони відчуження. Захід став платформою для обговорення науково-технічного супроводу робіт на промисловому майданчику станції.

Засідання відкрив вітальним словом Президент НАН України академік Анатолій Загородній. Ключову роль у формуванні порядку денного та представленні стратегічних доповідей відіграли:

• Павло Ковтонюк, т.в.о. Голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом», який виступив із доповіддю щодо актуальних напрямів співпраці в атомній галузі.
• Анатолій Носовський, директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, який представив ґрунтовний огляд «Чорнобиль: 40 років поспіль. Від Катастрофи до Відродження, від Страху до Фактів. Історичний огляд та бачення майбутнього».
• Сергій Тараканов, генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС», з доповіддю «Сучасний стан Чорнобильської АЕС».

Також у межах засідання виступили:

• Василь Лазоришинець, президент НАМН України.
• Володимир Фещенко, т.в.о. Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження.
• Віктор Сушко, перший заступник генерального директора ДУ «ННЦРМГО НАМН України».
• Віктор Краснов, заступник директора ІПБ АЕС НАН України.

З окремою експертною доповіддю «Чорнобильська катастрофа: історичний погляд на події 1986 року та шлях подолання наслідків» виступив президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша. Він акцентував увагу на тому, що Чорнобиль докорінно змінив філософію світової ядерної енергетики, ввівши поняття «культура безпеки».

Серед головних тез виступу Володимира Холоші:

• Трансформація безпеки: Створення Всесвітньої асоціації операторів АЕС (WANO) та перехід МАГАТЕ до активного регулювання.
• Нові стандарти: Впровадження реакторів покоління III+ із пасивними системами безпеки, що мінімізують людський фактор.
• Екологічні ризики: Головною загрозою бар’єрній функції зони відчуження залишаються лісові пожежі, які провокують вторинне забруднення.
• Енергетична автономність: Пропозиція створення інсинератора-електростанції на деревній трісці для забезпечення об’єктів ЧЗВ надійним енергопостачанням.

«Безпека — це не стан, а безперервний процес», — підсумував свій виступ Володимир Холоша.

За результатами засідання було підписано низку важливих документів: Генеральну угоду про співробітництво між НАН України та АТ «НАЕК «Енергоатом», Спільне Рішення НАН України та ДАЗВ щодо наукового керівництва експлуатацією об’єкта «Укриття» та Нового безпечного конфайнменту, а також Угоду про співпрацю між НАМН України та ДСП «Чорнобильська АЕС».