ММР в Україні: від стратегії до реалізації. Енергетична безпека та відновлення
19 березня 2026 року в Києві відбувся масштабний круглий стіл «ММР в Україні: від стратегії до реалізації. Енергетична безпека та відновлення», організований Громадською організацією «Українське ядерне товариство» спільно з філією «ВП «Атомпроєктінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом». У заході, що став фаховим майданчиком для обговорення критично важливих питань розвитку атомної енергетики як фундаменту національної безпеки та повоєнного відновлення країни, якому взяли участь понад 50 фахівців та зокрема представники Верховної Ради України, Мінстерства енергетики України, Держатомрегулювання України, АТ “НАЕК “Енергоатом”, компанії «Holtec Internatioanal», а також провідних підприємств і наукових установ атомної та суміжних галузей.
Відкриваючи захід, президент ГО «УкрЯТ» Володимир Холоша наголосив на стратегічній ролі технологій малих модульних реакторів (ММР) у процесі модернізації інфраструктури. Він підкреслив, що в умовах воєнного стану та цілеспрямованих ударів по енергосистемі України впровадження ММР є ключовим кроком для забезпечення безпеки та децентралізації генерації. Завдяки компактному дизайну, пасивним системам безпеки та можливості роботи в маневреному режимі реактори здатні не лише забезпечити стабільне базове навантаження, а й ефективно покривати потреби національної енергосистеми. Особливу увагу спікер приділив перевагам технології, які дозволяють розгортати генерацію ближче до споживачів та суттєво скоротити терміни будівництва порівняно з традиційними АЕС.
Детальний огляд технологічного ландшафту та участі експлуатуючої організації в проєктах розвитку ММР представив Олександр Косінський, заступник генерального директора філії «ВП «Атомпроєктінжиніринг». У межах доповіді було проаналізовано ключові переваги ММР та можливості їхньої інтеграції в локальні енергетичні хаби. Спікер акцентував увагу на меморандумах зі світовими лідерами, такими як Holtec International, Rolls-Royce, NuScale Power та Westinghouse. Також було розкрито перебіг співпраці за програмою FIRST, у рамках якої вже обрано три проєкти ММР для більш детального вивчення та оцінки майданчиків для будівництва.
Детальний огляд технологічного ландшафту та участі експлуатуючої організації в проєктах розвитку ММР представив Олександр Косінський, заступник генерального директора філії «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом». У межах доповіді було проаналізовано ключові переваги ММР та можливості їхньої інтеграції в локальні енергетичні хаби. Було проінформовано про досвід філії «ВП «Атомпроектінжиніринг» з проєктування, щодо виконаних підготовчихх робіт з розгортання ММР, про співпрацю з ДАЗВ, ПАТ «АрселорМіталл Кривій Ріг» та «Центренерго». Спікер акцентував увагу на активній міжнародній співпраці Компанії, зокрема за меморандумами із такими світовими лідерами, як Holtec International,Rolls-Royce, NuScale Power та Westinghouse. У доповіді детально розкрито результати реалізації проєкту «FIRST», що фінансується Держаним департаментом США, в рамках якого для більш детального вивчення АТ «НАЕК «Енергоатом» обрано три проєкти ММР. У доповіді розкрито набір критеріїв вибору технології ММР, порівняння їх переваг, критерії оцінки майданчиків для розміщення, аспекти співпраці з українськими установами та організаціями щодо впровадження ММР.
Особливий акцент було зроблено на регуляторних викликах впровадження технологій ММР. Питання розкрила Тетяна Закревська, начальник відділу ліцензування філії «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом», де в рамках доповіді розкрито необхідность реформування/адаптації національної законодавчої бази для забезпечення впровадження новітніх технологій в Україні. Разом з тим, було підкреслено, що відкритим залишається також питання застосування механізму прямого запозичення/прийняття міжнародних стандартів (ASME/ANSI/IEEE/ASTM/ISA) як національних ДСТУ. Спікерка зазначила, що підходом до оптимізації процесу впровадження новітніх технологій в Україні є вирішення питання на законодавчому рівні визнання результатів експертиз регулюючих органів, наприклад США, та врахування їх національним регулюючим органом під час проведення власної експертизи проєкту, дозволить скоротити час на проведення експертизи «з нуля» та зосередитись тільки на експертизі розбіжностей проєкту в частині специфічних вимог щодо майданчика.
Питання готовності української промисловості до проєктів ММР висвітлив Сергій Копил, начальник відділу розробки проєктів ММР філії «ВП «Атомпроектінжиніринг» АТ «НАЕК «Енергоатом». Спікер надав інформацію щодо формування ланцюгів постачання, управління ризиками та окреслив вимоги до українських виробників, які необхідні для залучення до ланцюгів постачання нових проєктів,. Такий підхід дозволить українським підприємствам інтегруватися у світові проєкти та забезпечити відповідність обладнання високим вимогам розробників технологій.
Важливим етапом зустрічі став розгляд законодавчого забезпечення галузі. Народний депутат України Анатолій Костюх презентував ключові новели законопроєкту №14164. Спікер наголосив, що сьогоднішня галузь надмірно зарегульована. Законопроєкт пропонує для ММР потужністю до 300 МВт суттєво спростити дозвільні процедури та прибрати необхідність отримання дозволу на будівництво безпосередньо від Верховної Ради. Документ спрямований на скасування державної монополії на володіння ядерним паливом, надаючи право приватним структурам проєктувати, будувати та експлуатувати ММР, хоча управління відпрацьованими відходами залишиться за державою. Окремо депутат акцентував на необхідності створення підґрунтя для перепрофілювання сучасних ТЕЦ, що вимагатиме перегляду вимог до санітарно-захисних зон.
Правові колізії доповнив радник НЕК «Укренерго» Костянтин Запайщиков, який зазначив, що чинний закон щодо порядку прийняття рішень про будівництво ядерних установок загальнодержавного значення суперечить Конституції України. Експерт піддав критиці норми, які дозволяють місцевим громадам блокувати розміщення об’єктів національного значення, та запропонував провести комплексну кодифікацію всього ядерного законодавства в єдиний кодекс.
Наукові аспекти експлуатації ММР проаналізував Валерій Зуйок, директор ГО «Інститут досліджень ядерної енергетики», ст.н.с ННЦ “ХФТІ”. Він зазначив, що найменш ризикованим шляхом для першої хвилі впровадження в Україні є реактори водо-водяного типу з механічним регулюванням потужності, які мають колосальний досвід експлуатації та перевірену регуляторну базу. Доповідач підкреслив, що при виборі конкретної технології, окрім модульності та пасивних систем безпеки, критично важливо враховувати розмір активної зони для забезпечення високих економічних показників, а також надавати перевагу конструкціям із механічним регулюванням потужності для мінімізації рідких радіоактивних відходів. Економічну привабливість таких проєктів підвищить їх використання як джерел тепла для міст і промисловості.
Проблематику наукового супроводу продовжив Євген Малий, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України, який акцентував на важливості досліджень у сфері обґрунтування безпеки, радіаційної стійкості матеріалів та аналізу паливного циклу та валідації результатів у партнерстві з іноземними лабораторіями. Спікер зазаначив, що роль науково-експертного, експериментального і аналітичного центру може зіграти Інститут ядерних досліджень, маючи відповідний досвід роботи при дослідженні опромінення матеріалів корпусів реакторів, оцінці ресурсу при продовженні терміну експлуатації енергоблоків великої потужності, моделюванні радіаційних пошкоджень, розрахунків нейтронних полів та ін.
Практичний досвід залучення українських виробників до глобальних ланцюгів постачання представила Аліна Бегун, генеральний директор ПАТ «НВП «Радій». Вона продемонструвала реальні кейси участі підприємства у проєктах TerraPower та NuScale Power щодо виготовлення систем захисту реакторів на базі платформи RadICS. Це підтверджує спроможність українських компаній виробляти критично важливе обладнання за найсуворішими міжнародними стандартами. Такий досвід не лише відкриває шлях до локалізації виробництва компонентів ММР в Україні, а й дозволяє вітчизняним розробникам ставати невід’ємною частиною міжнародних альянсів, що працюють над енергетичними рішеннями майбутнього.
Перспективні напрями створення енергетичних хабів розкрила Марина Максименко, начальник електротехнічного сектору ВП «АПІ». Поєднання реакторів із системами зберігання енергії дозволить забезпечувати наднадійним живленням дата-центри, а надлишкову потужність спрямовувати на виробництво «зеленого» водню або аміаку. Спікерка наголосила, що інтеграція ММР і ВДЕ через енергетичний хаб вирішує одразу кілька задач: згладжування профілю потужності на точці приєднання до мережі, батарея і керовані навантаження можуть відсікати піки і заповнювати провали; оптимізація економіки, бо коли електроенергія в мережі дешевша або обмежена, енергетичний хаб може переключатися на накопичення або виробництво аміаку або водню; стійкість до аварій мережі, коли енергетичний хаб може перейти в острівний режим і підтримувати критичних споживачів. У практичному плані енергетичні хаби можуть бути реалізовані як енергокластери навколо великих споживачів: промислові парки, ЦОД, транспортні вузли, агропереробка, хімія. У таких кластерах накопичення і конверсія дають гнучкість, а ММР – стабільну базу.
Своєю чергою, перехід від великих енергоблоків до ММР крізь призму обґрунтування безпеки та ліцензування проаналізувала Віта Шпіллер, провідний інженер ТОВ «Енергобезпека Груп» (Energy Safety Group). Вона підкреслила, що попри компактність та інноваційність, ММР потребують не менш суворого підходу до розробки звітів з аналізу безпеки та проведення складних імовірнісних, теплогідравлічних, нейтронно-фізичних та інших розрахунків. Спікерка акцентувала на важливості використання міжнародного досвіду компанії в країнах ЄС для адаптації українських регуляторних процедур, зазначивши, що Energy Safety Group вже сьогодні володіє необхідною експертизою та спеціалізованим програмним забезпеченням для супроводу таких проєктів на всіх етапах життєвого циклу. Резюмуючи виступ, було наголошено, що залучення досвідченого локального інженерного партнера є критичним фактором для успішного проходження державної експертизи з ядерної та радіаційної безпеки під час ліцензування та безпечного впровадження новітніх ядерних технологій в Україні.
За підсумками роботи круглого столу учасники обговорили зміст резолюції. Цей документ із конкретними пропозиціями щодо прискорення впровадження технологій ММР буде підготовлений секретаріатом ГО «УкрЯТ» та направлений до Кабінету Міністрів України як практична дорожня карта для посилення енергетичної безпеки держави.
Запис відеотрансляції заходу можна переглянути за посиланням:
Презентації доповідачів можна переглянути нижче:
Володимир Холоша. ЗНАЧЕННЯ МАЛИХ МОДУЛЬНИХ ЯДЕРНИХ РЕАКТОРІВ (ММР) ДЛЯ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Олександр Косінський, Тетяна Закревська. ОГЛЯД ПЕРСПЕКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА МІЖНАРОДНА СПІВПРАЦЯ. ТЕХНОЛОГІЧНА СКЛАДОВА ММР, ЗАСТОСОВНІСТЬ ІСНУЮЧИХ НОРМ ТА СТВОРЕННЯ НОВИХ ЗАКОНОДАВЧИХ ЗАСАД ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ В УКРАЇНІ
Валерій Зуйок. НАУКОВІ АСПЕКТИ ТА МОЖЛИВІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОСНОВНИХ ТИПІВ (КОНСТРУКЦІЙ) МАЛИХ МОДУЛЬНИХ РЕАКТОРІВ
Євген Малий. НАУКОВИЙ СУПРОВІД ТЕХНОЛОГІЙ МАЛИХ МОДУЛЬНИХ РЕАКТОРІВ ПРИ ЇХНЬОМУ ВПРОВАДЖЕННІ В ЕНЕРГЕТИЧНУ СИСТЕМУ УКРАЇНИ
Аліна Бегун. НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «РАДІЙ» В ПРОЄКТАХ ММР
Віта Шпіллер. ВІД ЕНЕРГОБЛОКІВ ВЕЛИКОЇ ПОТУЖНОСТІ ДО МАЛИХ МОДУЛЬНИХ РЕАКТОРІВ: ОБҐРУНТУВАННЯ БЕЗПЕКИ ТА ЛІЦЕНЗУВАННЯ
