Інновації, безпека та технологічне майбутнє атомної енергетики: у Києві відбулася VIII Міжнародна науково-технічна конференція NUCNEXT 2026
24–25 вересня 2026 року в Києві відбулася VIII Міжнародна науково-технічна конференція NUCNEXT 2026 «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику». Дводенний захід об’єднав понад 200 учасників, серед них 80 доповідачів – представників органів державної влади, АТ НАЕК «Енергоатом» та українських АЕС, наукових установ, проєктних і промислових підприємств, міжнародних партнерських організацій та професійних громадських об’єднань.
Конференція стала майданчиком для фахового обговорення ключових напрямів розвитку української атомної енергетики – від будівництва нових енергоблоків, продовження строків експлуатації діючих АЕС та розвитку реакторних технологій до інноваційних матеріалів, цифрових рішень, фізичного захисту, поводження з радіоактивними відходами, комунікацій та міждисциплінарних досліджень.
Захід відбувся у Великому конференц-залі Національної академії наук України в Києві. Програма охопила два насичені дні роботи у Великій та Малій залах, пленарні й тематичні панелі, паралельні секційні засідання, постерні сесії, спеціальні заходи та науково-популярний захід AtomSlem.
Перший день NUCNEXT 2026 розпочався з блоку вітальних виступів.
До учасників звернулися президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша, народний депутат України, голова підкомітету з питань ядерної енергетики та ядерної безпеки Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Анатолій Костюх, голова Державної інспекції ядерного регулювання України Олег Коріков, директор департаменту ядерної енергетики Міністерства енергетики України Ігор Іванов, т.в.о. голови правління АТ «НАЕК «Енергоатом» Олександр Остаповець, регіональний радник з питань ядерної енергетики при Посольстві Франції Тьєррі Сальмон, академік НАН України, радник при дирекції ІПБ АЕС НАН України Анатолій Носовський та виконавчий директор Всесвітнього інституту ядерної безпеки (WINS) Ларс ван Дассен.
Президент Українського ядерного товариства Володимир Холоша зазначив, що за роки свого існування захід пройшов шлях від невеликого круглого столу до масштабної події: цьогорічна конференція зібрала рекордну кількість учасників і доповідачів, які представляють усі ключові напрями атомної галузі – від законодавчої та регуляторної сфери до експлуатуючих організацій, наукових і методичних установ. Він підкреслив важливість створення синергії між різними учасниками галузі та започаткування змістовного діалогу щодо впровадження нових технологій та інновацій.
Керівник АТ «НАЕК «Енергоатом» Олександр Остаповець наголосив на важливості розвитку та впровадження інновацій для майбутнього української енергетики. За його словами, реалізація масштабних планів потребує спільної роботи держави, науки та промисловості, а робота такої конференції може стати дієвою платформою для обміну досвідом та генерації спільних рішень.
Народний депутат України Анатолій Костюх наголосив на важливості тісної співпраці законодавців із профільними експертами. На його думку, саме партнерство влади та фахівців галузі є ключем до створення якісної законодавчої бази та ефективних ініціатив для її подальшого розвитку.
Голова Держатомрегулювання України Олег Коріков відзначив у своєму виступі важливість розгляду під час конференції питань безпеки у галузі та зокрема обговорення фахівцями галузі регуляторних процесів і гармонізації стандартів з безпеки, які в Україні завжди були і є на високому рівні.
У вітальному слові від Міністерства енергетики України директор профільного для галузі департаменту Ігор Іванов зазначив, що для України атомна енергетика є одним із ключових елементів безпеки, а в умовах повномасштабної війни одним із стратегічних завдань є формування нової технологічної основи її розвитку. Ігор Іванов зазначив важливість проведення конференції як потужного майданчика для професійного діалогу атомної спільноти України та зарубіжних країн для обговорення пріоритетів розвитку галузі.
Академік НАН України Анатолій Носовський звернув увагу на численні та непересічні виклики, з якими стикнулася українська атомна галузь у зв’язку із воєнними діями та щоденними загрозами для ядерних установок і персоналу АЕС та інших підприємств галузі. Також він зазначив про надважливий досвід України у сфері безпечного використання ядерної енергії в умовах війни, а також про необхідність напрацювання нових технологічних та політичних рішень для ефективної адаптації до нових умов вже сьогодні та задля подальшого розвитку галузі.
Представники міжнародних партнерів, які долучилися до участі у конференції, висловили підтримку у проведенні таких важливих заходів в Україні та подякували за запрошення до участі і зарубіжних фахівців.
Регіональний радник Тьєррі Сальмон висловив думку, що розвиток галузі та впровадження інновацій не мають зупинятися навіть в складних умовах війни та висловив переконання, що міжнародна співпраця, у тому числі з підприємствами та організаціями Франції, зможе бути гідною підтримкою для української атомної галузі.
Виконавчий директор WINS Ларс ван Дассен звернув увагу на високу культуру безпеки в атомній галузі Україні, яка зберігається попри усі складнощі та загрози, та наголосив на важливості звільнення окупованої Запорізької АЕС, відновлення контролю України над цим стратегічним ядерно-енергетичним об’єктом та недопущення подібних захоплень та атак у майбутньому.
Центральною подією першого дня конференції стало пленарне засідання, присвячене стратегічним питанням розвитку української атомної енергетики.
Президент УкрЯТ Володимир Холоша представив доповідь про проблемні питання та перспективи будівництва нових енергоблоків. Директор ІПБ АЕС НАН України Володимир Борисенко представив аналіз прогнозів і фактів щодо розвитку ядерної енергетики.
Заступник генерального директора філії ВП «АПІ» Олександр Косінський зосередився на розгортанні технології AP1000 в Україні та перспективах впровадження малих модульних реакторів.
Окремі доповіді стосувалися поводження з радіоактивними відходами, мінерально-сировинної бази урану України, ролі вітчизняних проєктних організацій у досягненні цілей сталого розвитку ядерної енергетики та нових матеріалів для ядерних технологій.
У партнерському блоці учасники ознайомилися з розробками та проєктами ДП «УДВП «ІЗОТОП», НВП «Атомкомплексприлад», ТОВ «ІПП-ЦЕНТР», Energy Safety Group, Phoenix Contact та Witkowitz Atomica / Cesta Synergoatom.
Зокрема, були представлені питання виробництва радіоактивних ізотопів для ядерної медицини, інноваційних розробок для атомної енергетики, управління старінням обладнання та конструкцій енергоблоків, перспектив ядерної галузі після завершення війни, технічних рішень для обладнання АЕС, автоматизації та співпраці міжнародних партнерів з українською атомною галуззю.
Одним із важливих напрямів першого дня стала тематична панель WINS – Всесвітнього інституту ядерної безпеки. Модератором панелі виступив Ларс ван Дассен, одним із ключових доповідачів – голова Держатомрегулювання Олег Коріков, який висвітлив актуальні виклики та ризики для ядерної захищеності України через війну і втрату контролю над частиною територій. У доповіді було розглянуто сучасні технології моніторингу та заходи для попередження незаконного обігу радіоактивних матеріалів. Окрему увагу було приділено Постанові Кабінету Міністрів України № 553, яка визначає чіткий алгоритм взаємодії органів виконавчої влади, ДСНС, поліції, СБУ та інших суб’єктів у разі виявлення підозрілих радіоактивних об’єктів чи матеріалів.
У межах сесії також обговорювалися питання зміцнення ядерної та фізичної безпеки об’єктів атомної енергетики, впровадження передових міжнародних стандартів захисту критичної інфраструктури, запобігання внутрішнім правопорушенням у системі фізичного захисту ядерних об’єктів, управління ризиками в умовах сучасних викликів і воєнного стану, а також ефективної комунікації щодо протидії інсайдерській загрозі.
Окремі секційні панелі першого дня конференції були присвячені розвитку реакторних технологій, інноваційним ядерним технологіям, продовженню строків експлуатації та будівництву нових енергоблоків АЕС.
Учасники розглядали технічні рішення для підвищення ефективності обладнання АЕС, перспективи малих модульних реакторів, питання довгострокової експлуатації, вплив термічного старіння обладнання ВВЕР, надійність персоналу в умовах багатоблокових аварій, моніторинг параметрів обладнання, охолодження конденсаторів турбін, а також стан реалізації проєкту добудови енергоблоків № 3 і 4 Хмельницької АЕС.
Окрему увагу приділили методологічним підходам до оцінювання працездатності обладнання ВВЕР-1000 в умовах довгострокової експлуатації до 80 років. Тема ж розвитку нових атомних потужностей та інноваційних реакторних технологій відповідає одному з ключових напрямів, які Енергоатом визначає серед актуальних для майбутнього української атомної енергетики: будівництво нових енергоблоків, розвиток діючого парку та перспективи впровадження ММР.
Значний блок першого дня був присвячений новим матеріалам і технологіям. Фахівці представили дослідження нейтронно-поглинаючих матеріалів на основі гафнію, оцінювання надійності охолодження паливних елементів, корозійних процесів, опромінення матеріалів корпусів реакторів, еталонів уранових матеріалів для ядерної криміналістики, композитних матеріалів для поводження з радіоактивними відходами та дистанційного неруйнівного контролю стану матеріалів ядерних реакторів.
Також були представлені дослідження міцності конструкцій першого контуру реакторів ВВЕР та радіаційно-індукованої фазової стабілізації нанокристалічних матеріалів.
Міжнародна співпраця стала окремою важливою складовою NUCNEXT 2026 – відбулася сесія партнерських проєктів EURATOM під модераторством Віталія Журенка, к.ф.-м.н., с.н.с. ННЦ ХФТІ із залученням європейських представників у форматі онлайн. Учасники представили напрями роботи CONNECT-NM, EURAD-2, PIANOFORTE та EUROfusion. Присутність міжнародних партнерів дала можливість українським фахівцям обговорити актуальні європейські дослідницькі та технологічні напрями, а також продемонструвати українські напрацювання професійній спільноті.
В рамках першого дня NUCNEXT 2026 відбулася низка презентацій нових наукових видань, покликана представити результати досліджень та напрацювання фахівців атомної галузі широкому професійному середовищу.
Зокрема, професором КПІ ім. Ігоря Сікорського Євгеном Письменним було представлено підручник «Основи теорії турбулентності», що доповнює науково-методичну базу для фахівців і дослідників, які працюють із відповідними фізичними та інженерними процесами. Окрему увагу привернула монографія завідувача кафедри НАУ «ХАІ» Вячеслава Харченка, присвячена безпеці цифрової інфраструктури малих модульних реакторів (SMR). Її тематика відповідає одному з ключових напрямів конференції – розвитку нових реакторних технологій та забезпеченню їхньої безпечної експлуатації в умовах цифровізації.
Також завідувач лабораторії ІПБ АЕС НАНУ Ігор Жиганюк представив монографію, присвячену лавоподібним паливовмісним матеріалам Чорнобильської аварії. Видання є важливим внеском у збереження та розвиток наукових знань, пов’язаних із дослідженням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та поводженням із радіоактивними матеріалами.
Важливою складовою конференції стала постерна сесія, яка дала можливість молодим науковцям, дослідникам та інженерам представити власні напрацювання та безпосередньо обговорити їх з представниками професійної спільноти.
Серед представлених досліджень – технології видалення радіонуклідів і важких металів із водних середовищ, системи раннього виявлення аномалій на АЕС із використанням методів аналізу даних, матеріали та покриття для атомного машинобудування, технології очищення поверхонь, рішення для ремонту трубопроводів, удосконалення поглинаючих стрижнів систем управління та захисту реакторів ВВЕР-1000, очищення графіту, а також результати проєкту NURECAB.
Такий формат сприяв не лише представленню результатів досліджень, а й професійній комунікації між авторами розробок, представниками експлуатуючих організацій, науковцями та потенційними партнерами.
Перший день конференції завершився науково-популярним заходом ATOM SLAM-2026, який став своєрідним продовженням професійної програми конференції та створив простір для представлення складних наукових і технологічних тем у більш доступній формі.
Переглянути записи відеотрансляції першого дня конференції можна за посиланнями:
Велика зала:
Мала зала:
25 вересня робота NUCNEXT 2026 продовжилася паралельними секційними засіданнями у Великій та Малій залах.
Другий день охопив чотири великі тематичні напрями: підвищення безпеки та фізичного захисту АЕС, розрахункові інновації, поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами, а також інновації та комунікації в атомній енергетиці. Окремо працювала секція додаткових прикладних та міждисциплінарних досліджень.
Ранкова секція Великої зали була присвячена розробкам у сфері підвищення безпеки та фізичного захисту АЕС, а також загрозам і викликам. Серед тем доповідей – удосконалення нормативних умов інтеграції дистанційних засобів контролю доступу, сейсмічна безпека, оцінювання ризиків для ядерних об’єктів унаслідок воєнних дій, глибокоешелонований захист, вплив аварійного відхилення частоти на обладнання АЕС та роль атомної енергетики у повоєнному відновленні й декарбонізації економіки України.
Подальша секція була присвячена розрахунковим інноваціям для підвищення безпеки та ефективності АЕС. Учасники розглянули моделювання локального руйнування залізобетонних конструкцій, моделювання активної зони малих модульних реакторів, сучасні рішення для турбінних островів, цифрові двійники, удосконалення конструкцій поглинаючих стрижнів, радіаційну стійкість конструкційних матеріалів та інші напрями.
Паралельно у Малій залі працювала масштабна секція, присвячена інноваціям у сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом, радіоактивними відходами та радіоекології. Доповіді охоплювали інноваційні підходи до поводження з РАВ на Запорізькій АЕС, оптимізацію захоронення твердих радіоактивних відходів, геохімічне обґрунтування інженерних бар’єрів, моніторинг підземних вод Чорнобильської зони, демонтаж графітової кладки ядерних установок, моделювання характеристик контейнерів із графітовими відходами, автоматизовані системи нерозповсюдження радіоактивних забруднень та сучасні підходи до концепції поводження з відпрацьованим ядерним паливом України.
Таким чином, програма конференції охопила весь спектр актуальних питань – від експлуатації та розвитку ядерних установок до завершальних стадій ядерного паливного циклу й поводження з відходами.
Однією з центральних подій другого дня стало підписання меморандуму про співпрацю між ГО «Українське ядерне товариство» та Women in Nuclear Ukraine, а також презентація Альманаху «Ядерна безпека та захищеність. Що далі?» від WiN Ukraine та ГО «Energy Safety Institute». https://win-ukraine.org.ua/download-the-almanac/
Подальша програма конференції охопила широкий спектр тем: інновації в енергетиці та забезпечення їхнього впровадження, роботизацію радіаційно небезпечних зон, кваліфікацію обладнання енергоблоків АЕС, інформаційне середовище у сфері ядерної безпеки та захищеності, вимірювання концентрації радону в приміщеннях, які можуть використовуватися як укриття та інше. Поєднання технічних доповідей із питаннями комунікації підкреслило, що розвиток сучасної атомної енергетики потребує не лише технологічних рішень, а й ефективної взаємодії між фахівцями, державою, науковою спільнотою, професійними організаціями та суспільством.
Окремий блок другого дня був присвячений додатковим прикладним та міждисциплінарним дослідженням. Учасники представили роботи, пов’язані з радіоекологічними аспектами виробництва радіофармпрепаратів, аналізом уранової сировинної бази України, приладобудуванням для контролю іонізуючого випромінювання, BIM-технологіями у проєктуванні, застосуванням ММР для підвищення енергетичної стійкості Києва, управлінням ланцюгами постачання критичної інфраструктури, створенням цифрових двійників будівель підвищеної небезпеки та моделюванням аварійних процесів для перспективних європейських концепцій ММР. Участь у цій секції студентів та молодих дослідників стала ще одним свідченням того, що NUCNEXT є платформою для представлення не лише усталених наукових напрямів, а й нових ідей та професійних напрацювань наступного покоління фахівців.
Модераторами секційних панелей стали провідні фахівці та експерти галузі, члени правління Українського ядерного товариства – Володимир Холоша – президент Українського ядерного товариства; Володимир Борисенко, директор ІПБ АЕС НАН України; Анатолій Носовський – академік НАН України, радник дирекції ІПБ АЕС НАН України; Олександр Мазурок – співголова Науково-аналітичної секції УкрЯТ; генеральний директор ТОВ «Енергобезпека Груп»; CTO Energy Safety Group;
Павло Цикальчук, заступник директора з фізичного захисту-директор департаменту фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів АТ «НАЕК «Енергоатом»; Валерій Зуйок, старший науковий співробітник ННЦ ХФТІ, Євген Малий, старший науковий співробітник Інституту ядерних досліджень НАН України, а також Христина Лилак – директор з комунікацій Українського ядерного товариства.
Переглянути записи відеотрансляції другого дня конференції можна за посиланнями:
Велика зала
Мала зала
Протягом двох днів NUCNEXT 2026 продемонструвала широту завдань, які сьогодні стоять перед українською ядерною галуззю. Саме комплексний характер програми дав змогу розглянути майбутнє атомної енергетики не з позиції окремої технології чи підприємства, а як результат взаємодії науки, промисловості, державного регулювання, міжнародного партнерства та професійної спільноти. Як зазначалося під час конференції, для розвитку української атомної енергетики важливо вже сьогодні створювати умови для впровадження нових технологій та об’єднувати зусилля науковців, промисловості, державних інституцій і міжнародних партнерів.
Конференція засвідчила високий рівень зацікавленості професійної спільноти у питаннях технологічного розвитку атомної енергетики та продемонструвала широкий спектр українських наукових, інженерних і прикладних напрацювань.
За результатами конференції буде видано збірник тез, а також сформовано рішення конференції, яке буде направлене до органів державної влади та міжнародних організацій та партнерів.
Організатори NUCNEXT 2026 висловлюють щиру подяку всім партнерам, співорганізаторам, спонсорам та інформаційним партнерам, завдяки підтримці яких конференція стала майданчиком для професійного діалогу, обміну науковими напрацюваннями та обговорення актуальних завдань розвитку атомної енергетики. Проведення конференції забезпечили Українське ядерне товариство, Рада молодих вчених при Відділенні енергетики та енергетичних технологій НАН України та Інститут проблем безпеки АЕС НАН України. Особлива подяка генеральному партнеру – АТ «НАЕК «Енергоатом» – за підтримку проведення заходу та розвиток професійної взаємодії між науковою спільнотою, атомною галуззю та міжнародними партнерами.
Важливий внесок у проведення конференції зробили Рада молодих вчених при Відділенні ядерної фізики та енергетики НАН України, Рада молодих вчених Інституту ядерних досліджень НАН України та Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки як співорганізатори. Організатори також висловлюють вдячність за спонсорську підтримку Energy Safety Group, IPP-Centre, Phoenix Contact Ukraine, ТОВ «Хімлаборреактив», НВП «Атомкомплексприлад», Witkowitz Atomica та Synergoatom, ТОВ «ЛІРА софт».
Окрема подяка – інформаційним партнерам конференції: World Institute for Nuclear Security (WINS), European Nuclear Education Network (ENEN), Nurecab, Громадському радіо, журналу «Ядерна енергетика та довкілля» та газеті «Світ». Їхня інформаційна підтримка сприяла поширенню інформації про конференцію та залученню до професійного діалогу представників наукової, освітньої, експертної та міжнародної спільнот.
Ознайомитися з презентаціями до доповідей можна буде згодом на сайті конференції за посиланням:
