2 Жовтня 2023

У Києві відбулася V Міжнародна наукова конференція “Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику”

28-29 вересня 2023 року у Києві у Великому конференц-залі Національної академії наук України відбулася V Міжнародна наукова конференція «Перспективи впровадження інновацій у атомну енергетику.

Захід був організований Українським ядерним товариством разом із Радою молодих вчених при Відділенні фізико-технічних проблем енергетики НАН України, Інститутом проблем безпеки АЕС НАН України за підтримки ДП «НАЕК «Енергоатом», а також провідних українських і зарубіжних компаній, що співпрацюють із підприємствами української ядерної галузі.

Конференція вже кілька років поспіль проводиться з метою залучення широкого кола фахівців та представників громадськості до конструктивного обговорення науково-технічних проблем функціонування та розвитку атомної енергетики України, досягнень ядерної науки та перспектив їх впровадження у ядерну галузь.

Цього року, попри воєнні дії в Україні, до участі у заході зареєструвалося понад 220 фахівців ядерної та суміжних галузей, представники українських та зарубіжних підприємств, науковці та експерти галузі.

За два дні роботи конференції було представлено понад 60 доповідей. З вітальним словом виступили Юрій Шейко – тимчасово виконуючий обов’язки першого віце-президента – технічного директора ДП «НАЕК «Енергоатом»; Анатолій Носовський – академік НАН України, д.т.н., проф., директор Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, Олександр Хомич, начальник зміни блоку ВП «Хмельницька АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», голова молодіжної секції Українського ядерного товариства -один із засновників цієї конференції.

Під час пленарного засідання конференції, яке відбулося 28 вересня, були представлені доповіді щодо сучасного стану ядерної енергетики  та ядерних досліджень в Україні і світі (Igor Pioro, doctor of technical science, professor, foreign fellow of NAS of Ukraine, professor of University of Ontario Institute of Technology (Канада) доповідь «Current Status of Nuclear Power of the World»; Володимир Борисенко, д.т.н., завідувач відділення атомної енергетики Інституту проблем безпеки АЕС НАН України, «Ядерна енергетика у світі: тенденції і прогнози»; Микола Азарєнков, академік НАН України, д.ф.-м.н., проф., директор Інституту фізики твердого тіла, матеріалознавства та технологій Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» з доповіддю «Стан досліджень у галузі ядерної енергетики, радіаційного матеріалознавства в ННЦ “ХФТІ”»), а також щодо перспектив розбудови цієї галузі із врахуванням викликів сьогодення, зокрема роботи української атомної галузі в умовах воєнних дій в країні.

З доповіддю «Перспективи розвитку електроенергетики України в умовах сучасних викликів та основних тенденцій розвитку світової енергетики. Будівництво енергоблоків Хмельницької АЕС №3, 4» виступив Геннадій Самосей, заступник головного інженера з нових блоків Хмельницької АЕС.

Велика кількість доповідей була присвячена розвитку технології малих модульних реакторів. Зокрема: Валентин Кир’янчук, к.ф.-м.н., старший інженер ВП НТЦ ДП “НАЕК “Енергоатом” із доповіддю «Попередня оцінка інвестиційної привабливості SMR»; Мартін Грох, MBA, CTO WITKOWITZ ATOMICA / CZECHATOM (Чехія) із доповіддю «Чеська технологія DAVID SMR»; Сергій Пальков, к.т.н., начальник сектору АТ «Українські енергетичні машини» із доповіддю «Використання інноваційних технологій АТ «Українські енергетичні машини» при створенні маневрових парових турбін для малих модульних реакторів»; Максим Сагдієв, директор ТОВ «АРГУС СЕРВІС», доповідь «Високомобільні реактори SMR».

Олександр Мазурок, Група компаній Energy Safety Group, представив доповідь «Атомна воднева когенерація на АЕС України в рамках проекту Євроатома NPHyCo: перші результати».

У доповідях також піднімалися теми ліцензування нових енергоблоків в Україні (Віктор Шендерович, заслужений енергетик України, член-кореспондент Академії будівництва, старший науковий співробітник Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки); врахування громадської думки у розвитку інноваційних технологій у атомній енергетиці (Тетяна Вербицька, пресс-секретар Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки) та питання міжнародної співпраці у цій сфері.

Також доповіді учасників були присвячені технологіям для забезпечення надійної роботи та безпеки діючих атомних енергетичних та промислових об’єктів:

Василь Грабар, MGR, CCO BRESSON POWER (Чехія) з доповіддю «Обладнання для тривалого сухого зберігання ВЯП»; Олександр Казимиров, професор, генеральний директор НВП «АТОМКОМПЛЕКСПРИЛАД» –  «Розвиток спектрометричних методів у контролі ядерної та радіаційної безпеки»; Сергій Радченко, к.т.н., керівник служби технічної підтримки продовження експлуатації ВП «Науково-технічний центр» ДП «НАЕК «Енергоатом» – «Стратегія забезпечення продовження строку експлуатації елементів реактора ВВЕР-1000 АЕС України понад 60 років»; Володимир Кравченко, д.т.н., проф., зав. кафедри атомних електростанцій, співавтор Андрій Головченко, аспірант ДУ «Одеська політехніка» з доповіддю «Зменшення часу випробувань гермооболонки реакторної установки АЕС з ВВЕР-1000 на герметичність»; Валерій Зуйок, к.ф.-м.н., старший науковий співробітник Науково-технічного комплексу «Ядерний паливний цикл» Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут» – доповідь «Основні напрями підвищення ефективності ПЕЛ ПС СУЗ для ядерних реакторів України» та інші.

Участь у конференції взяли переможці та учасники конкурсу наукових проєктів у сфері ядерної науки, енергетики і промисловості від ГО «УкрЯТ» «Атомні інноватори», фахівці провідних українських підприємств галузі Павло Кузнєцов, головний фахівець з АЕС та Олександр Лавренчук, начальник лабораторії Рівненської АЕС; Віталій Хоменко, інженер-конструктор Південноукраїнської АЕС.

Другий день конференції пройшов у форматі двох секційних панелей: «Інновації для сталого розвитку атомно-промислового комплексу» та «Інновації для сталого розвитку та підвищення безпеки АЕС».

Серед тем доповідей – інноваційні технології для підвищення безпеки АЕС; радіаційний моніторинг в умовах воєнних дій, а також інструменти відновлення та розвитку атомної енергетики; удосконалення наявних технологій та нові наукові розробки в сфері підвищення ефективності роботи атомних електростанцій; сучасні методи поводження з радіоактивними відходами; інноваційні підходи при будівництві атомних енергетичних потужностей; використання нових перспективних матеріалів та розробок, перспективи застосування стійкого до аварій ядерного палива у ММР, перспективи виробництва низьковуглецевого водню біля існуючих АЕС тощо.

Також під час конференції відбулися дві експертні дискусії, зокрема і щодо функціонування та розвитку атомної енергетики з урахуванням наслідків російської агресії. Учасники конференції висловили своє бачення впливу війни на роботу галузі, зробили припущення щодо можливих дій з вирішення проблем, з якими стикаються атомники в Україні сьогодні. Зокрема, учасники дійшли думки, що лише більш рішуча позиція міжнародної атомної спільноти щодо агресії росії, розроблення та впровадження дієвих міжнародних важелів впливу щодо повернення захоплених об’єктів ядерної галузі України, може стати ефективним інструментом для попередження та протидії таким подіям в майбутньому не лише в Україні, а й у світі.

Партнерами конференції, які надали підтримку у проведенні заходу, цього року стали ДП «НАЕК «Енергоатом», а також провідні українські та зарубіжні компанії, які є надійними постачальниками устаткування, обладнання, інжинірингових та сервісних послуг для підприємств атомно-промислового комплексу та беруть безпосередню участь у реалізації важливих проєктів ядерної галузі України: Група компаній Energy Safety Group, Науково-виробниче підприємство «Атомкомплексприлад», компанія Phoenix Contact, ТОВ «Аргус Сервіс», компанія Synergoatom, Czechatom та ін.

Співорганізатори заходу: Рада молодих вчених при Відділенні ядерної фізики та енергетики НАН України; Інститут ядерних досліджень НАН України; ДП «Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки»; Інститут газу НАН України.

Незмінними інформаційними партнерами цьогорічного заходу стали Телеканал ПравдаТУТ, Громадське радіо, лекторій Наукові зустрічі/Scientific meetings, Журнал «Ядерна енергетика та довкілля»; газета «Світ».

За результатами конференції буде видано збірник тез доповідей, який буде опублікований на сайті ГО «УкрЯТ» та інформаційних ресурсах партнерів конференції. З презентаціями до доповідей цьогорічної конференції можна ознайомитися за посиланням:

ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО ДОПОВІДЕЙ 2023

Відеорепортаж про проведення конференції у сюжеті телеканалу “ПравдаТУТ”: