Підсумки відкритого онлайн-марафону INUDECO «Виклики ядерної енергетики України у військовий час»

27 квітня пройшов відкритий онлайн-марафон INUDECO «Виклики ядерної енергетики України у військовий час». Захід відбувся в рамках щорічної Міжнародної конференції «Проблеми виведення з експлуатації об’єктів ядерної енергетики та відновлення навколишнього середовища» INUDECO 2022.

В умовах воєнної агресії Російської Федерації проти України організаторами було прийнято рішення присвятити конференцію викликам, з якмими стикнуласть ядерна енергетика України та розробити рекомендації з експлуатації АЕС й інших ядерних об’єктів в умовах військового часу.

Організаторами конференції виступили виконавчий комітет Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області, Комунальне підприємство «Агентство регіонального розвитку» м.Славутича, Українське ядерне товариство, Державне агентство України з управління зоною відчуження, Державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС», Інститут проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України та Славутицька філія Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського».

До участі у конференції зареєструвалося 168 осіб з 20 країн світу. Конференція проходила в онлайн форматі. Доповідачі конференції присвятили свої доповіді величезним загрозам, які виникли у зв’язку із повномасштабною війною та неспровокованими військовими діями Російської Федерації проти України, зокрема тими, які безпосередньо вплинули на роботу українських ядерних об’єктів.

Конференцію розпочав мер міста Славутич, яке тривалий час знаходилось під окупацією російських військ, співголова оргкомітету конференції, Юрій Фомічев. Вітаючи учасників заходу Юрій Фомічев зазначив, що виклики, які постали перед світовим співтовариством сьогодні – це нова доктрина захисту цивільних ядерних об’єктів, адже до цього часу ніхто не міг очікувати, що їх захоплюватимуть війська, що по ним стрілятимуть з танків. Тому безпекова складова має бути кардинально переглянута, а на заміну старим правилам, які вже не діють, мають бути розроблені нові правила. Юрій Фомічев також зазначив, що саме такі заходи, як Конференція INUDECO, можуть стати дієвим інструментом для напрацювання рекомендацій від фахової та наукової спільноти щодо того, як захищати мирний атом від військового вторгнення і сьогодні, і в майбутньому.

Співголова оргкомітету конференції INUDECO Директор Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук України, член ГО «УкрЯТ» Анатолій Носовський на початку свого виступу продемонстрував фото зруйнованих та розграбованих лабораторій та приміщень ІПБ АЕС та інших підприємств і територій Зони відчуження після їх відвідування російськими військовими-мародерами під час окупації.

«Складається враження, що мародерам було поставлено завдання зібрати всю інформацію про наукові дослідження інституту. Зокрема, майже з усієї з комп’ютерної техніки працівників ІПБ АЕС були викрадені картки пам’яті, та найголовніше – мародери дісталися і до закритих приміщень під знаком радіаційної небезпеки, де зберігалися зразки джерел іонізуючого випромінювання, що використовувалися для досліджень.» Анатолій Носовський припускає, що в лабораторіях побували не прості солдати, а люди, які мали певний досвід поводження з радіоактивними матеріалами. Також Анатолій Носовський звернув увагу на ймовірні загрози, спричинені перебуванням російських військ на території Зони відчуження, зокрема абсолютне нехтування ними ядерної та радіаційної безпеки. Анатолій Носовський висловив думку, яка притаманна багатьом представникам ядерної галузі, що МАГАТЕ та представники світової ядерної спільноти демонструють не зовсім адекватну реакцію на ці події, які несуть пряму радіаційну загрозу для усього світу.

Також Володимир Носовський оголосив ініціативу зі створення благодійного фонду «Чорнобильський науковий фонд з ядерної безпеки», створеного для міжнародної підтримки ядерної науки в Україні та фінансової допомоги для відновлення лабораторій Інституту проблем безпеки АЕС після зруйнування їх російськими загарбниками. «Віримо, що ця війна обов’язково закінчиться перемогою України, і ми будемо продовжувати виконувати наукові дослідження, що сприятимуть перетворенню об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему, подальшому зняттю з експлуатації енергоблоків та інших ядерних об’єктів, безпечному поводженню з відпрацьованим ядерним паливом та розв’язанню інших важливих питань ядерної та радіаційної безпеки», – зазначив Володимир Носовський.

Перший заступник Міністра енергетики України Юрій Власенко у своєму виступі зазначив, що до моменту вторгнення РФ, Україна в повному обсязі виконувала свої зобов’язання із забезпечення безпеки, зокрема фізичного захисту АЕС та інших ядерних об’єктів. «Системи фізичного захисту українських АЕС цілком здатні протистояти проектним загрозам, однак не розраховані на забезпечення захищеності ядерних установок та матеріалів від запроектових загроз, як-то збройна агресія іноземних держав», – зазначив Юрій Власенко. Юрій Власенко також повідомив, що у зв’язку із загарбницькими діями Російської Федерації щодо ядерних об’єктів України Міністерство енергетики України вважає, що необхідно ініціювати термінове внесення змін до міжнародних конвенцій та національного законодавства щодо врегулювання питань захищеності ядерних установок і ядерних матеріалів в умовах воєнного стану.

Голова сектору ядерної безпеки та гарантій Європейської Комісії Паскаль Доре усвоєму виступі висловив підтримку Україні, її суверенітету та цілісності, а також зазначив, що ЄК засуджує неспровоковану військову агресію проти України, порушення Росією міжнародного права і міжнародних безпекових засад та вимагає негайного припинення військових дій, виведення російської армії з території України, і зокрема з ядерних енергетичних об’єктів. Пан Доре зазначив, що Європейська Комісія гарантує і подальшу підтримку України, а також застосування суворих санкцій проти путінського режиму та його прибічників. Крім того, Єврокомісія готується надати термінову адресну допомогу Україні, для відновлення контролю у Чорнобильській зоні після її звільнення, але при цьому українська держава має відігравати головну координаційну роль в цьому процесі.

У своєму виступі Дмитро Стельмах, начальник відділу стратегічного планування ДСП «ЧАЕС», закликав МАГАТЕ та інші міжнародні інституції терміново розглянути надзвичайно важливе питання, яке до вторгнення російських військ та представників російської державної корпорації «Росатом» на українські АЕС завжди вважалося форс-мажором та несподівано постало великою нерозв’язаною проблемою для усієї світової ядерної галузі. А саме щодо безпекової складової з точки зору факту захоплення об’єктів з ядерними установками та об’єктів поводження з РАВ прредставниками інших країн, а також статусу та порядку дій персоналу АЕС, обов’язків експлуатуючих організацій та регуляторів, зобов’язань міжнародної спільноти, страхування ядерної шкоди третім сторонам у разі виникнення аварії, а також питань фізичного захисту.

У відеозверненні до українських колег також висловив щиру підтримку Україні та українським атомникам від Американського та Європейського ядерних товариств Президент Американського ядерного товариства Стів Несбіт. Наші американські колеги жорстко засуджують загарбницькі дії Російської Федерації на території України, а також воєнні атаки на ядерні об’єкти. Пан Несбіт відзначив професіоналізм українських атомників, які працювали на ЧАЕС та в Зоні відчуження під час окупації, висловив слова підтримки Запорізьким атомникам, які працюють в таких нелегких умовах досі. Попри все, Стів Несбіт зазначив, що американські атомники сподіваються на найшвидше закінчення війни в Україні і вірять, що атомна енергетика залишиться провідною розвиненою галуззю української економіки та основою енергосистеми держави.

У своєму виступі Микола Штейнберг, ветеран атомної енергетики, висловив слова величезної подяки своїм Чорнобильським колегам за їх мужність під час трагічних подій лютого-березня цього року, а також на адресу мера міста Славутича Юрія Фомічева та містянам, які зуміли витримати тяжкі часи. Микола Штейнберг зазначив, що сьогодні надзвичайно дивною є мовчазна позиція багатьох світових політичних діячів, діяльність багатьох з яких прямо пов’язана з ядерною галуззю, та й самих фахівців ядерної галузі щодо цілком реальної глобальної ядерної катастрофи та тяжких аварій на АЕС, що нависла на світом у зв’язку із військовою агресією Росії в Україні. «Мене дивує, чому мовчить світова атомна спільнота. Вона боїться «злякати» розвиток атомної енергетики? А чи тяжкі аварії на АЕС, що цілком реальні в умовах, що склалися, не відхилять перспектив її розвитку? Чому мовчать не лише про військову агресію щодо АЕС, але й про те, що головний інженер з АЕС однієї країни, зокрема представник державної російської корпорації Росатом, заходить на територію АЕС іншої держави, не маючи ніякого права там перебувати? Чому всі мовчать, коли їхніх колег, атомників, в Україні вбивають?», – зазначив Микола Штейнберг. На думку Миколи Штейнберга, ще однією проблемою є проблема захищеності персоналу захоплених АЕС, яку необхідно вирішувати негайно і на законодавчому рівні, і не лише в Україні, але й в усьому світі. «Нам усім необхідно зрозуміти, що допоки не буде напрацьовано міжнародний та дієвий механізм підтримки миру, не існуватиме поняття ядерної безпеки у світі».

Під час конференції виступив керівник Спілки ветеранів атомної енергетики і промисловості України та член Українського ядерного товариства, Максим Кремень. Одразу після вторгнення Росії в Україну Спілка та її члени одразу висловили свою активну позицію щодо засудження загарбницьких дій. Крім того, як повідомив Максим Кремень, ветерани атомної енергетики України одразу звернулися до своїх колег в Росії із закликом не мовчати щодо ядерних загроз, які створюють військові дії Росії в Україні та рішуче засудити вторгнення російських військ, а також представників Росатома, на ядерні об’єкти України. Не отримавши підтримки, члени Спілки ветеранів атомної енергетики і промисловості України прийняли рішення припинити будь-яку співпрацю з московським центром Спілки ветеранів, про що і повідомили офіційним листом. Щодо питання запобіганню ядерному тероризму, Максим Кремень висловив думку, що не зовсім правильним є покладання цілком і повністю відповідальності за проникнення військових формувань на територію АЕС лише на систему фізичного захисту атомних електротанцій, адже «така система фізичного захисту АЕС, якщо б вона існувала, буде набагато дорожчою за саму АЕС». В умовах війни, вважає Максим Кремень, це питання повинно лежати цілком в мінжнародній площині «коли країна-агресор повинна в боятися атакувати АЕС, адже це нестиме велику і реальну відповідальність за такі дії для такої країни».

Під час конференції виступив представник одного із найпотужніших в Україні та світі центрів ядерної науки і освіти, який знаходиться у місті Харків, член ГО «УкрЯТ» у м. Харків, завідувач кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Сергій Литовченко.

Він розповів про трагічні події, які вібулися та відбуваються в Харкові з початку російської агресії. На жаль, одразу від початку воєнних дій було зруйновано багато приміщень Університету Каразіна, та зокрема Фізико-технічного факультету, аудиторії, приміщення кафедр, студентські гуртожитики. Розповів Сергій Литовченко і про катастрофічні збитки інфраструктури Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», де під постійними обстрілами та бомбардуванням досі пребуває ядерна підкритична установка «Джерело нейтронів», в результаті чого зазнали пошкоджень основні системи цього унікального дослідницькгого об’єкту. Сергій Литовченко зазначив, що попри всі труднощі, які спричинила війна в Україні, Університету Каразіна і Фізико-технічному факультету зокрема все ж вдалося налагодити дистанційне навчання для своїх студентів, а викладачі та студенти продовжують готуватися до захисту дипломних робіт та випуску бакалаврів вже в травні.

Нагальних питань Об’єкту «Укриття», які пов’язані не лише з військовими діями, торкнувся у своєму виступі ветеран атомної енергетики, перший директор Об’єкту «Укриття» на ЧАЕС Валентин Купний. «Основну небезпеку на майданчику ЧАЕС наразі несе об’єкт «Укриття», який по суті є відкритим сховищем радіоактивних відходів. І допоки на державному урядовому рівні не буде впорядковано ситуацію із паливовмісними мтеріалами, які знаходться в Укритті, жодна арка не зможе запобігти можливим наслідкам непередбачуваних обставин, що відбуватимуться поруч», – зазначив Валентин Купний.

Під час онлайн-марафону також виступили радниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Лала Тарапакіна, представниця комітету ВР України з питань екологічної політики та природокористування Ірина Гуцало, Народна депутатка України Ольга Василевська-Смаглюк, міжнародний експерт Plejades GmbH (Німеччина) Норберт Молітор, директор Університету Фукушіма професор Нанба, експерт з ядерної енергетики Моравсько-Сілезького енергетичного центру Далібор Матею, представник Чорнобильського Університету Сергій Мирний, представник Інституту ядерної фізики Чеської академії наук профессор Лембіт Шівер, та представник Асоціації Чорнобильських операторів Ярослав Ємельяненко.

28 квітня INUDECO 2022 продовжила свою роботу. Роботу секційних засідань відкрив вітальний виступ від віце-президента Європейського ядерного товариства Крістіана Легрена, який розповів про активну взаємодію із українськими колегами від початку воєнних дій, про всебічну підтримку, яку надає та готове надавати далі ЄЯТ українським фахівцям атомної галузі як в Україні, так і поза її межами.Крістіан Легрен висловив захоплення величезним спротивом українців проти агресії, та повідомив, що після перемоги, Європейське ядерне товариство має великі плани провести чергове засідяння Генеральної Асамблеї Європейськгого ядерного товариства саме в Україні.

Під час другого дня конференції прозвучали понад 40 доповідей науковців та практиків з України, США, Японії, Бельгії, Німеччини. За прямою трансляцієюдругого дня конференції можна було слідкувати на YouTube-каналі Славутицької міської ради.

Запис прямої трансляції першого дня конференції можна преглянути на каналі ГО “УкрЯТ” за посиланнями:

Українською мовою: https://www.youtube.com/watch?v=rmltAFm5SuM

Англійською мовою: https://youtu.be/Knoqpk9WRNs

Запис прямої трансляції другого дня конференції можна переглянути на каналі Славутицької міської ради за посиланням: https://www.youtube.com/c/slavutichmvk

Доповідь Директора Інституту проблем безпеки АЕС Національної академії наук України Анатолія Носовського за посиланням: https://bit.ly/37CGlmz.

Доповідь начальника відділу стратегічного планування ДСП «Чорнобильська АЕС» Дмитра Стельмаха за посиланням: https://bit.ly/3L7eKrm.

Доповідь завідувача кафедри матеріалів реакторобудування та фізичних технологій Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Сергія Литовченка за посиланням:https://bit.ly/3yxIoDM.

Доповідь ветерана атомної енергетики Миколи Штейнберга за посиланням:https://bit.ly/3M2EpCV.

Доповідь міжнародного експерта Plejades GmbH (Німеччина) Норберта Молітора за посиланням: https://bit.ly/3LbgAaG.