• груд. 5, 2019

Юрій Недашковський: Наша мета - вдосконалення існуючого на українському ринку механізму ПСО

Сьогодні наша мета полягає у вдосконаленні еволюційним шляхом існуючого механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) на ринку електричної енергії. На цьому наголосив президент Асоціації «Український ядерний форум» Юрій Недашковський, виступаючи на Міжнародній конференції «Ринок електроенергії в Україні та атомна енергетика: шлях до сталого розвитку чи деградація». Захід, який відбувся 4 грудня, було організовано Асоціацією «Український ядерний форум» та Громадською організацією «Українське ядерне товариство». Генеральним партнером заходу виступив НАЕК «Енергоатом».

«Вдосконалення існуючого механізму ПСО з одного боку не повинно шокувати економіку та населення країни зростанням цін на електроенергію, але водночас має дати можливість атомній енергетиці працювати за економічно обґрунтованими цінами, реалізовувати свої інвестиційні програми та планувати своє майбутнє», - зазначив Юрій Недашковський.

Він наголосив, що Енергоатом не відмовляється від покладання на Компанію спеціальних обов’язків. «Крім того, ще до початку запуску нового ринку електроенергії Компанія наполягала на встановленні для себе такого ПСО, але трохи в іншому сегменті ринку – воно мало би стосуватись проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС», адже спеціальним законом «Про ринок електричної енергії» в частині розбудови нових енергетичних потужностей передбачено покладання спеціальних обов’язків на Енергоатом. Більше того, Енергоатом відчуває свою соціальну відповідальність, і Компанія вбачає в цьому свою певну соціальну місію. Адже наша технологія дозволяє виробляти безпечну, дешеву та екологічно чисту електроенергію і ми повинні цим користуватись, і держава, на території якої працюють такі потужні АЕС, має цим користуватись. Саме тому Енергоатом ніколи не заперечував проти покладання на Компанію певного режиму спеціальних обов’язків. Інша справа, що не у такому ганебному та спотвореному вигляді», - підкреслив президент УЯФ.

Юрій Недашковський нагадав, що початковий механізм покладання спецобов’язків був погоджений з Енергоатомом. «Ми усвідомлювали всі недоліки, що були в ньому закладені, але тоді ми на рівні Уряду та на рівні НКРЕКП домовилися, що попрацювавши певний час у новій моделі енергоринку, напрацюємо всі необхідні зміни. Уряд підтвердив свою готовність вносити ці зміни та впроваджувати їх у життя. Саме для того, щоб при переході до нової моделі енергоринку не виникало шокових ситуацій, було прийняте рішення запровадити те, що на той момент вважалось найкращим компромісним варіантом. Вже після того як Компанія попрацювала два-три тижні в новій моделі енергоринку, окреслились всі існуючі на той момент недоліки. Вони, зокрема, полягали в тому, що обсяг продажу електричної енергії оператором системи розподілу на їхні технологічні втрати явно перекриває їх реальні потреби. Також ще одним недоліком можна вважати сам механізм проведення спеціальних аукціонів, який дозволив спекулювати та здійснювати закупівлі за завищеними обсягами. Наприклад, при таких операціях сумарний обсяг взагалі міг перевищувати обсяг електроенергії, що виставлявся на продаж у рази. Цей факт проявився з першого дня функціонування нового ринку електроенергії. Зокрема, «Харківобленерго» закуповувало електроенергії у чотири рази більше, ніж зазвичай у нього є технологічних втрат, «Хмельницькобленерго» - в три рази більше», - констатував очільник УЯФ.

Він підкреслив, що після аналізу ситуації, було напрацьовано зміни до самого механізму проведення спецаукціонів, крім того, було напрацьовано багато інших пропозицій. «І ці пропозиції, як це не дивно, були прийняті ще Урядом Гройсмана, тільки не були опубліковані. Згодом відбулась нарада у президента Зеленського, під час якої, протягом майже двох годин, всі запрошені доповідали про ситуацію на новому ринку, які зміни запропоновані та який буде результат. Однак Енергоатому слова за ці дві години так і не дали, хоча від доповідачів майже через слово лунали слова про дешеву електроенергію від НАЕК «Енергоатом». Останнім доповідачем став пан Герус, який запропонував зробити все набагато простіше: покласти на Енергоатом 90% ПСО, і все буде гаразд. І тепер ми маємо те, що маємо», - наголосив Юрій Недашковський.

У своєму виступі на Конференції завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) Олександр Суходоля наголосив на необхідності змінення суспільної свідомості та свідомості всіх учасників ринку електричної енергії України по відношенню до згубної моделі патерналізму та популізму, яка на ньому існує.

Він зазначив, що атомна енергетика є тим чинником, який дозволяє Україні залишатись у колі технологічно високорозвинених країн світу, забезпечувати сталий економічний розвиток та зберігати високий рівень технологічної культури. «Ядерна енергетика є найбільшим виробником електроенергії в Україні (понад 50% ринку електроенергії), являючись при цьому найбільш ефективним джерелом низьковуглецевої енергії», - уточнив експерт.

На переконання Олександра Суходолі, всі вищезгадані фактори, могли б виступати гарантією сталого та успішного розвитку ядерної енергетики, і зокрема оператора атомних електростанцій України - НАЕК «Енергоатом». «Ми вважали одним з інструментів такого розвитку впровадження нової моделі ринку електричної енергії», - додав він.

Але, представник НІСД вбачає «на горизонті кілька темних грозових хмар, які насуваються на вітчизняну енергетику і здатні завадити її розвитку. Мова йде про низку стратегічних питань, які в Україні досі не вирішені. По-перше, це врегулювання відносин у трикутнику держава-споживач-виробник. Держава продовжує грати роль, як зацікавлений управлінець, дуже часто нехтуючи інтересами виробника. Це все відображається у тій моделі ринку, яка в нас зараз існує, і в якій спецобов’язки покладаються на державні компанії. Держава робить це для того, щоб ощасливити споживачів, але це звичайний популізм, який гальмує розвиток енергетичної галузі. Політичні лідери та урядовці продовжують віддавати перевагу обіцянкам «низьких цін» для населення, турбуючись про електоральні рейтинги. Дана модель, запроваджена в момент здобуття Україною незалежності, на жаль, продовжує діяти», - зазначив експерт.

Олександр Суходоля впевнений, що доки політичне керівництво країни не відмовиться від популістських обіцянок та не відмінить дискримінаційні спецобов’язки, енергетика України не зможе досягнути успіху. «Нам необхідно змінювати суспільну свідомість та свідомість усіх гравців ринку по відношенню до згубної моделі патерналізму та популізму», – зазначив експерт.

Ще однією проблемою він вважає механізм державної підтримки розвитку відновлювальної енергетики за рахунок Енергоатома та Укргідроенерго. «Фактично Енергоатом вирощує собі конкурента, адже ВДЕ, електроенергію від яких енергоринок має прийняти за будь яких умов, витісняють атомну генерацію з базового режиму виробництва електроенергії. Якщо це буде продовжуватись довго, частка АЕС буде скорочуватись, і на це не можна закривати очі. Адже на сьогодні складається ситуація, у якій НАЕК «Енергоатом» програє у лобіюванні сприятливих для розвитку ядерної енергетики рішень більш ефективному «зеленому» лобі. Відтак атомникам треба більш агресивно лобіювати свої інтереси», - зазначає Олександр Суходоля.

Він також вважає хибним рішення про відкриття внутрішнього ринку електроенергії України для імпорту з Росії та Білорусії, яке в силу об’єктивно нижчої ціни російської електроенергії зумовило додатковий тиск на ядерну енергетику України.

Підсумовуючи, Олександр Суходоля наголосив, що Енергоатом потерпає від дезінформації та маніпулювання інформацією стосовно діяльності компанії. «Це й психологічний вплив на працівників компанії. У зв’язку з цим необхідно сформувати ідею, яким чином має відбуватись партнерство між державою та атомною енергетикою, інакше подальший розвиток галузі залишатиметься у тумані», - підкреслив представник НІСД.

Директор ВП «Енергоатом-Трейдинг» Сергій Бедін виступив з доповіддю на тему «Що дала реформа енергоринку атомній енергетиці України».

«До 1 липня 2019 року вітчизняна атомна енергетика виживала в умовах низького тарифу в 56,67 коп. за 1 кВт-год. За рахунок цього тарифу компенсувались усі соціальні тарифи для населення, «зелений» тариф для ВДЕ, Роттердам+, втрати в мережах НЕК «Укренерго» та інші незрозумілі витрати на розсуд НКРЕКП. Таким чином тариф для Енергоатома встановлювався за залишковим принципом», - нагадав очільник «Енергоатом-Трейдинг».

Він також нагадав, що борг ДП «Енергоринок» перед Енергоатомом за відпущену електроенергію складає 11,7 млрд грн.

«Від європейської моделі енергоринку ми очікували умов, схожих із тими у яких працюють європейські оператори АЕС – наприклад, французька компанія EDF, яка виробляє понад 70% електроенергії у Франції, несе на собі зобов’язання з продажу 150 ТВт електроенергії за ціною 42 євро за 1 мВт-год за двосторонніми договорами, несе на собі зобов’язання з викупу усієї «зеленої» електроенергії у Франції для її подальшого перепродажу на ринках. Також EDF забезпечує продаж електроенергії населенню за доступними цінами», - повідомив Сергій Бедін.

Але, як наголосив представник Енергоатома, через небажання НКРЕКП готуватись до нової моделі ринку, а саме: через неприведення тарифів для населення до економічно прийнятного рівня, невпровадження практики закупівлі втрат в магістральних мережах НЕК «Укренерго» та невпровадження повного ринку допоміжних послуг, на Енергоатом було покладено спеціальні обов’язки обсягом 90% від усього обсягу виробництва електроенергії Компанією. «Цей обсяг Енергоатом продає ДП «Гарантований покупець» за тим самим тарифом у 56,67 за 1 кВт-год. До частки споживання населення додались втрати операторів систем розподілення та передачі електроенергії, а також часткова компенсація вартості «зеленої» електроенергії. Ті 10% електроенергії, які залишились в Компанії, підлягають обов’язковій реалізації на ринку на добу наперед. Це з одного боку дало можливість Енергоатому відчути себе насправді стратегічним підприємством, важливим для країни та населення, а з іншого відчути себе у стані «друзям – ринок, а Енергоатому – закон», - констатував Сергій Бедін.

Тим не менш, за його словами, є й позитивні моменти – Компанія отримала можливість реалізувати хоча б 10% виробленої електроенергії за ринковою ціною, що склало 25% від усього обсягу коштів, які Енергоатом отримує від продажу електроенергії. «За 5 місяців роботи компанія отримала 100% оплати за відпущену електроенергію, за виключенням оплати з балансуючого ринку, де оператором є НЕК «Укренерго», але там оплата відбувається з часовим лагом 1 місяць», - підкреслив Сергій Бедін.

Говорячи про перспективи Компанії в енергоринку Сергій Бедін, зокрема, зазначив, що після прийняття проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок електричної енергії» №2233, Енергоатом розраховує на можливість продавати не менше 15% електроенергії на ринку на добу наперед. «Це позитивно відіб’ється на нашій виручці. Завдяки довгоочікуваному для Енергоатома законопроекту про погашення заборгованості на оптовому ринку електричної енергії №2386 і пакету пов'язаних з ним законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу, Кодексу про процедури банкрутства, Бюджетного кодексу і Бюджету 2019 року, відбудеться рефінансування НАЕК «Енергоатом» через уставний фонд Компанії з наступним списанням дебіторської заборгованості ДП «Енергоринок». Тобто держава поверне нам ці кошти в Уставний фонд», - уточнив представник Компанії.

Сергій Бедін також повідомив, що з 1 січня 2020 року очікуються зміни в постанову Кабінету міністрів України про ПСО. «Основна зміна - це виключення з ПСО операторів систем розподілу та операторів систем передачі, які повинні будуть купувати втрати електроенергії на вільному ринку, що сприятливо позначиться на попиті на ринку на добу наперед, а Гарантований покупець зможе подавати цінові заявки вище покупної вартості до 90% середньої граничної ціни ринку на добу наперед. Законопроект №2233 дає право НКРЕКП розробити порядок встановлення граничних цін на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і балансуючому ринку з метою мінімального впливу цих обмежень на ціни і обов'язковий їх перегляд кожні 6 місяців», - уточнив керівник Енергоатом-Трейдинг.

Підсумовуючи доповідь, він висловив переконання у тому, що попередні дії НКРЕКП, Мінекоенерго, Верховної Ради України щодо енергоринку були доволі хаотичними. «Потрібен єдиний координаційний центр реформи ринку для того, щоб ми потрапили в ту європейську модель ринку, з якою і будемо у подальшому інтегруватись в європейське енергетичне співтовариство», - додав Сергій Бедін.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко наголосив, що, незважаючи на дискримінаційну тарифну політику, Енергоатому вдалося досягти значних успіхів

«Незважаючи на дискримінаційну тарифну політику з боку держави, за останні 5 років Енергоатому вдалося досягти значних успіхів. Серед досягнень компанії, в першу чергу, диверсифікація джерел постачання ядерного палива з компанією Westinghouse, продовження строків експлуатації 10 енергоблоків АЕС, виконання програм підвищення безпеки, будівництво централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива. Тому я вважаю, що заяви міністра енергетики та захисту довкілля стосовно того, що керівник Енергоатома не справляється зі своїми обов’язками, не мають під собою жодного підґрунтя – це надумані заяви, за якими стоять не інтереси держави, а чиїсь особисті інтереси. Це є абсолютно неприпустимим. Відгородитись від такого потужного політичного впливу різних лобістів, компанія могла б завдяки корпоратизації. В Енергоатома має з’явитись незалежна наглядова рада, до якої мають бути залучені у тому числі і закордонні фахівці. Наявність незалежної наглядової ради зробить неможливим зняття президента компанії не залежно від забаганок того, чи іншого державного менеджера, які в нас змінюються дуже часто», - вважає Володимир Омельченко.

На його думку, діюча модель ринку електроенергії, хоча і є більш прогресивною у порівняні з попередньою, але має суттєві деформації. «В першу чергу треба казати, що вона не позбавлена політичного впливу. Ті люди, які несамовито виступали за ринок, потрапивши зараз до влади, почали відгрібати назад, впроваджуючи адміністративні режими регулювання, price-cap, переходячи на ручне керування ринком. Треба чітко розуміти, що атомна генерація знаходиться зараз у дуже складному становищі з точки зору лобізму, тому що усі зацікавлені в обмеженні атомної енергетики як за тарифами, так і за обсягами виробництва електроенергії. І «зелені», і тепловики, і політики наші зацікавлені у тому, щоб Енергоатом залишався «дійною коровою». Натомість Енергоатом, як ніхто інший зацікавлений у переході до реальної ефективної моделі ринку», - переконаний Володимир Омельченко.

Говорячи про покладання на Енергоатом спеціальних обов’язків у розмірі 90% від загального обсягу виробництва електроенергії компанією, Володимир Омельченко наголосив, що такий обсяг ПСО не відповідає європейській практиці. «Ми вивчали досвід Франції і там також є модель ПСО для атомної енергетики, але вона дуже відрізняється від української моделі – там незначна різниця між ринковою ціною і тією ціною, за якою продає електроенергію постачальник спеціальних послуг. І ті витрати, які несе оператор французьких АЕС - компанія EDF, компенсуються у той чи інший спосіб. Треба також розуміти, що на наступні 10 років 50 млрд євро інвестицій передбачено на розвиток французької атомної генерації. І ніхто у Франції не намагається дискримінувати атомну генерацію, розуміючи, що це базова енергогенеруюча галузь країни, і які проблеми можуть виникнути через швидке зростання частки ВДЕ в енергобалансі» - зазначив експерт.

Він підкреслив, що історична дискримінація ядерної енергетики в Україні дуже помітна, якщо порівняти різницю тарифів на теплову та атомну електроенергію у країнах Європи. «Ніде немає такої великої різниці між вартістю електроенергії ТЕС та АЕС», - додав Володимир Омельченко.

На його переконання, відкриття Україною імпорту електроенергії з Білорусі та РФ є стратегічною помилкою, бо для Росії електроенергія не є товаром. «Спочатку РФ може демпінгувати на українському енергоринку, але потім, як тільки Україна підсяде на російську енергетичну голку, ми вже не зможемо компенсувати обсяги російської електроенергії. До того ж цей імпорт руйнує наші домовленості в рамках угоди про асоціацію з Європейським Союзом, не відповідає він і нашими зобов’язаннями перед європейським енергетичним співтовариством, які передбачають інтеграцію української енергосистеми з ENTSO-E до 2023 року. Цей імпорт є дуже небезпечним і виглядає, як розворот у бік Росії. Особливо небезпечним може стати укладання контрактів на постачання електроенергії з Білоруської АЕС, адже жодна країна Євросоюзу не хоче купувати електроенергію з цієї АЕС. В першу чергу мова йде про наших партнерів – Польщу та Литву. Тому ми не можемо не підтримувати наших надійних союзників Польщу та Литву - це підірве довіру до України. Крім того Україна купує електроенергію у компанії, головою наглядової ради якої є пан Сечин, який, як відомо, перебуває під європейськими санкціями. І такі дії українських урядовців сприяють зняттю санкцій з Росії», - вважає Володимир Омельченко. Заяву міністра енергетики та захисту довкілля Олексія Оржеля щодо імпорту електроенергії з Білоруської АЕС, зроблену напередодні візиту Президента України до Литви, Володимир Омельченко назвав м’яко кажучи дуже дивною.

Він переконаний що обсяг ПСО для Енергоатома необхідно зменшувати. «Поступове відкриття ринку для атомної генерації стримає ціни на електроенергію для населення та споживачів. Енергоатом повинен мати можливість продавати електроенергію за прямими договорами промисловим споживачам», - впевнений експерт.

Він також зазначив, що задекларований новим урядом перехід до відновлювальних джерел електроенергії триватиме не менше 30 років. «І на цей період атомна генерація України відіграватиме ключову роль в нашій енергосистемі, тому що вона відноситься до низьковуглецевих джерел електроенергії. Я підтримую президента Асоціації «Український ядерний форум» Юрія Недашковського в його оцінці того, що в нас занадто часто змінюється енергетична стратегія. Діюча Енергетична стратегія до 2035 року передбачає ядерно-газовий сценарій розвитку української енергетики плюс поступове збільшення частки ВДЕ в енергобалансі України, що повністю відповідає загальносвітовим тенденціям. Енергостратегія відображає реальні можливості української енергетики, адже ми не можемо швидко перестрибнути в зелену енергетику, як Данія, чи Норвегія. Тому дуже важливий перехід до ринкових умов роботи нашої енергетики», - підкреслив експерт.

На переконання екс-міністра палива та енергетики України, голови Всеукраїнської Енергетичної Асамблеї (ВЕА) Івана Плачкова, рішення в українській енергетиці сьогодні приймаються ситуативно, рефлекторно і непрофесійно.

«У відсутності потужного галузевого міністерства, яке не лише координує, але й захищає інтереси енергетиків, в умовах поточної політичної ситуації, рішення в енергетиці приймаються ситуативно рефлекторно і непрофесійно. Те, що робить влада по відношенню до енергетики я можу назвати словом "блуд". Вони блудять в енергоринку – заблукали та шукають дорогу. У кадрових питаннях блудять – ось очільник Енергоатома Недашковський, щось не виконав. Якщо хочете зняти Недашковського, то зробіть це професійно - спіймайте його на якихось дрібницях. А те що робиться – це демонстрація ставлення до усієї галузі, до Енергоатома, коли знімають професіонала, який бачить перспективу розвитку. Коли треба закінчувати такі потужні проекти, як будівництво Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, і ще багато складних проектів, я на місці міністра чисто інстинктивно побоявся б це робити. Але вони не бояться, і нам це треба розуміти – вони нічого не бояться. Вони агресивні та сміливі, вони не думають на 3-5 років вперед, тому що, якщо завтра вони не будуть у Верховній Раді, то будуть в консалтингових компаніях або європейських банках. Тому в них і немає відповідальності за те, що буде у майбутньому», - переконаний Іван Плачков.

Він також наголосив, що українська енергетика вкрай заполітизована і більшість рішень в ній приймається крізь призму політичної доцільності. «Ми вважали, що з Енергоатомом будуть рахуватись, будуть дослухатись до думки енергетиків, але виявилось, що вони собі чудово уявляють, як можна обійтись без Енергоатома – купувати електроенергію в Білорусі. Ми такого не могли собі навіть уявити – я був у Литві, і чув від литовців багато запитань: що відбувається, поясніть нам, чому ваш міністр енергетики та захисту довкілля говорить про купівлю електроенергії з Білоруської АЕС? І при цьому український міністр каже, що Україна не буде добудовувати енергоблоки Хмельницької АЕС, бо вони нам не потрібні. Як я можу це пояснити – ніяк», - зазначив він.

Президент ВГО «Вища рада енергоаудиторів та енергоменеджерів України» Вадим Улида почав свій виступ зі слів подяки організаторам конференції, адже на його думку реформа енергоринку, що відбувається в країні вже майже рік має безпосередній вплив на всю економіку України: «Зараз дійсно бракує актуальної інформації. За купою різних декларацій та популістських дискусій втрачається реальний стан того, що відбувається насправді».

Він нагадав, що люба реформа не є самоціллю і реформа енергетики не виключення. Реформа це лише інструмент для досягнення конкретних цілей серед яких основними є: забезпечення сталого розвитку енергосистеми, забезпечення її відповідності вимогам часу та потребам суспільства, а також забезпечення потреб суспільства у енергії за прийнятною ціною. За його словами, саме для досягнення цих цілей держава вибирає інструменти, моделі енергоринку та реформи, що проводяться в різних галузях.

Вадим Улида нагадав, що енергосистема України має декілька ключових особливостей. Енергосистема України граничить з енергосистемами країн Європи. На західному кордоні - поєднана потужними лініями 750 кВт з енергосистемою ENTSO-E і частина енергосистеми України - Бурштинський енергоострів - з 2002 року працює синхронно з Європою. Інша, основна частина - продовжує працювати синхронно з великим об’єднанням енергосистем країн СНД із регулюванням у РФ. Третьою ключовою особливістю є те, що Україна має надлишкові встановлені потужності – понад половина електроенергії в Україні виробляється на АЕС і станом на 1 грудня 2019 року в балансі потужності частка атомних станцій сягає 56%, і ці встановлені потужності енергоблоків майже в два рази перевищують реальні на сьогодні потреби в електриці.

«У 1996 р. була розпочата реформа енергетичного сектору шляхом впровадження оптового ринку електроенергії. Мета була змінити принципи планової економіки та адміністративного управління, які залишились з радянських часів, і запровадити ринкові принципи. Очікувалось, що завдяки цьому виникне конкуренція на рівні генерації, а неефективна генерація заміниться ефективною, яку має визначити ринок. На жаль, цього не відбулось. За 22 роки існування моделі оптового покупця фактично вона не запрацювала. Лише в секторі теплової генерації – вугільних електростанцій – відбувалась конкуренція, бо ТЕС працювали за ціновими заявками. Всі інші виробники, в тому числі Енергоатом, працювали за тарифами, встановленими НКРЕ. Принцип встановлення тарифів «затрати+», коли в багатьох випадках в тарифі прибуток взагалі не передбачався, призвів до того, що затрати - збільшувались. Збільшувались питомі витрати палива, витрати в мережах і витрати на діяльність компаній. Як наслідок, це призвело до постійного зростання тарифів, а також до відсутності будь-яких інвестицій в оновлення основних фондів, крім цільових, які відбувались за рахунок тарифу і завдяки чому, зокрема, було добудовано два енергоблоки. До речі, це єдина генерація, що була побудована за весь цей час», - наголосив Вадим Улида.

За його словами, для виправлення цієї ситуації у 2013 р. прийняли закон «Про нову модель енергоринку». Потім прийняли новий закон і з 1 січня 2019 року реформі енергоринку було дано старт. Ця реформа має на меті змінити стару модель і запровадити модель, схожу на європейську. Вона має забезпечити конкурентні умови, прямі договори та можливість вільної поведінки на ринку суб’єктів господарювання для того, щоб ринкові принципи і конкуренція визначила найбільш ефективних гравців, стабілізувала ціни і забезпечила сталий розвиток галузі.

«1 січня відбулось відкриття роздрібного ринку. На ринку генерації змін не відбулось –залишився оптовий постачальник електроенргії, а на роздрібному ринку дійсно відбулись позитивні зміни – розділилась діяльність з розподілу та постачання електроенергії, утворились відповідні постачальники. Відбулись позитивні зрушення в плані конкретності на ринку постачальників, знизилась ціна для споживачів, за рахунок конкуренції, але на повну потужність запрацювати роздрібному ринку заважають системні проблеми, що не вирішувались роками, та і зараз не вирішуються», - наголосив експерт.

Серед таких проблем: низька якість систем обліку електроенергії - АСКОЕ, що не забезпечує належного рівня достовірності даних, що призвело до значних небалансів на ОРЕ та викривлення розрахунку цін на електроенергію; накопичення заборгованості ПОН, невирішена проблема росту неплатежів окремих груп споживачів (шахти, водоканали, теплокомуненерго, неконтрольована територія); наявність перехресного субсидування - промислові споживачі сплачують надлишково більше 50 млрд. грн на рік.

З моменту повномасштабного запуску ринку з 1 липня ринок мав би запрацювати на повну, але цього не сталось через технічну неготовність суб’єктів. Основними проблемами залишаються низька якість систем обліку електроенергії, що не забезпечує належного рівня достовірності даних що призводить до надмірних небалансів та викривлення цін на електроенергію. Ринок «на добу наперед» та «внутрішньодобовий ринок» працюють зі значними обмеженнями по цінам, які встановлює Регулятор, а також існують обмеження по кількості учасників. Ринок двосторонніх договорів – обмежена кількість учасників, монополізація пропозиції, відсутність ринкових сигналів. Ринок допоміжних послуг не працює взагалі. Балансуючий ринок працює «умовно» через затримки з розрахунками, непрозорість формування цін, відсутність сигналів для учасників ринку. Питання з перехресним субсидуванням і обмеженнями конкуренції генерації також невирішені.

«Конкуренція відбувається тільки в межах 16% від загального виробництва електроенергії в країні. Конкуренції серед видів палива – немає. Стимулів для розвитку ефективних видів генерації – немає. Адміністративне обмеження цін на ринках спотворює цінові сигнали для учасників ринку, в т. ч. щодо інвестицій та енергоефективного споживання», - наголошує Вадим Улида.

На думку експерта, держава могла б запровадити механізм прозорої державної підтримки (за межами ринку) шляхом надання адресної допомоги тим суб'єктам, для яких встановлює спеціальні ціни, а також шляхом перерахування державними підприємствами в бюджет країни частини свого прибутку (дивіденди).

«Електроенергія реалізується генерацією за вільними цінами, які прозоро визначаються відповідно до правил конкурентного ринку. Споживач отримує справедливу ціну на електроенергію. Виробники та інші учасники мають стимул до зменшення витрат, покращення якості свого продукту та зменшення цін в умовах конкурентного ринку. Відбувається конкуренція як між виробниками, так і між видами палива та технологіями виробництва. Існують стимули для інвестицій. Неефективна генерація заміщується ефективною. Державні підприємства можуть перераховувати дивіденди до бюджету, які можуть бути джерелом для надання державної підтримки окремим групам споживачів або для підтримки окремих виробників. У разі необхідності, держава може запровадити додатковий податок/акциз. Головне – всі ці дії не мають викривляти ціни та спотворювати конкуренцію на енергоринку», - зазначив Вадим Улида.

Серед пріоритетних кроків, які Україні доцільно зробити для розвитку галузі, експерт відзначив актуалізацію Енергетичної стратегії України до 2035 р., в якій необхідно збільшити горизонт планування до 2050 р, визначивши чіткі цілі та шляхи їх досягнення, реальні джерела фінансування та критерії оцінки виконання. Всі подальші кроки на шляху до реформування здійснювати у відповідності до стратегії, виключивши хаотичність у прийнятті рішень. Нарешті реалізувати в реформі енергоринку ті принципи, які були закладені в її основі – конкурентний та прозорий ринок з рівними умовами для всіх учасників. Прийнявши при цьому необхідні політичні рішення для ліквідації системних проблем, які перешкоджають розвитку галузі.

Прокоментувати:

Make sure you enter all the required information, indicated by an asterisk (*). HTML code is not allowed.